ВПРАВА 209. Випишіть у дві колонки поширені й непоширені звертання. Чим вони виражені? 1. Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, але камінь має(С. Воробкевич). 2. Співай же, Десно, в весняних просторах, ростіть, будови, гомоніть, мости(М. Рильський).
3. Моя Україно, як я тебе любив, твої луги, твої степи розлогі (М. Старицький).
4. Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум (В. Симоненко). 5.Давню байку правиш, друже!(Л. Українка). 6. Будь славен, день багатого врожаю, прозоре небо, підіймайся вище (А. Малишко).
6. Поїдеш далеко, побачиш багато; задивишся, зажуришся, згадай мене, брате! (Т. Шевченко).
7. Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе (В. Симоненко). 8. Як я люблю тебе, мій рідний краю! (І. Франко). 9. Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче! За тобою, Морозенку, вся Вкраїна
плаче! (Нар. тв.). 10. Дяка щирая тобі, нiченько-чарівниченько, що закрила ти моє личенько (Л. Українка).11.Дощик,дощик голубий,колосків не оббий зливами-приливами,хмарами огнивими...(А.Малишко).12.Сійся-родися,колосом розвийся,засівайся щастям,ниво молода!(В.Симоненко)​

Українським соловейком назвав дмитро гнатюк ніну матвієнко. і справді, у неї неповторний фольклорний стиль співу. ніна - дуже тонка душа, завжди безпосередня у своєму співі. сольний спів матвієнко своєрідний, оригінальний, він, як чисте раннє повітря, непомітно проникає в серце, зачаровуючи магією мякого голосу, глибиною почуттів і трагізмом людським. співачка майже ніколи не повторює один і той же репертуар. майстерністю народної артистки україни, лауреата державної премії імені тараса григоровича шевченка, ніною матвієнко захоплювалися у багатьох країнах світу: франції. канаді, мексиці та інших, - але найбільшої глибини сягнула співачка у виконанні народної пісні. на відміну від багатьох естрадних співаків вона живе піснею, глибоко переживає під час співу, співає серцем своїм щедрим таким. її народність бере витоки з історії отчого краю, його легенд і , від мудрої селянської філософії, в основі якої - розум, доброта, внутрішній протест проти неправди. прислухайтесь, як співає ніна матвієнко, і ви станете щедрішими, чистішими у помислах і ділах своїх. 

Використовують хлопці, цей діалог неможливо читати без сміху.змальовуючи «хатню війну», письменник  більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами і. нечуя-левицького. одним з найкращих з них вважається повість «кайдашева сім’я». цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. «кайдашева сім’я» – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова.читаючи повість, майже одразу стає зрозуміло, що сміх, який викликає ця повість, дуже різноманітний – сатирично-знищувальний, дошкульний, печальний, сумний, ліричний, безтурботний, жартівливий або доброзичливий – в залежності від того, про кого в цей час веде свою оповідь автор.якщо характеризувати засоби комічного в повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького, в першу чергу треба звернути увагу на манеру мовлення автора.  змальовуючи «хатню війну», письменник  використовує незвичайно оригінальний метод створення ефекту комізму. він навмисне вдається контрастному порівнянню жалюгідного змісту зображуваного і пафосного, «високого» стилю оповіді. наприклад, чергову сварку в родині кайдашів і. нечуй-левицький малює в стилі героїчного народного епосу: «не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала мотря з карпом з своєї хати до тину. не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока кайдашиха…».уся повість побудована на комічних ситуаціях, які виникають у родині кайдашів. письменник у гумористичній формі розглядає одвічні проблеми стосунків між членами родини, стосунків між дітьми і батьками, причому про такі стосунки українським народом було складено немало анекдотів. саме тому у читачів викликають щирий сміх мотря і маруся, які цілий день сидять у неприбраній хаті, б’ють кухлики і горщики, не менш смішно виглядає і старий кайдаш, який регулярно відвідує церкву, по п’ятницях поститься, але ніколи не оминає шинка.досить часто добродушний сміх і. нечуя-левицького переходить у сатиричне висміювання подій, відображених у творі. сміх письменника гармонійно поєднується з легким сумом і почуттям теплоти до селян. крізь недоладні і смішні вчинки членів кайдашевої родини, які ворогують за все, що у них є, проглядає трагедія більшості тогочасних селян, які опинилися у скрутному становищі після відміни кріпосницького права. у письменника гумор, притаманний нашим співвітчизникам, переходить у категор у повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького майстерно передане живе мовлення українців, їх гострий і лукавий гумор, і зроблено це настільки майстерно, що у кожного, хто читав цю повість, виникає враження присутності при сварках та бійках кайдашевої родини. за минулі 120 років чимало поколінь українців читали цю повість, знаходили для себе щось смішне і знайоме, сміялися над героями твору. і сміялися читачі не тільки над кайдашами, а й трошки над собою, що зайвий раз підтверджує надзвичайний  ію «сміх скрізь сльози» і обертається сумною стороною.і. нечуй-левицький бездоганно знав народну українську мову і це знання дало йому можливість написати твір багатою на жарти, комічні репліки, дотепи і порівняння мовою селян, ввести у оповідь гострі, влучні слова, народні прислів’я і образні приказки. усіх героїв повісті автор наділив образним мисленням, що теж характерно для наших співвітчизників. наприклад, вже на початку твору ми бачимо яскравий діалог між лавріном і карпом, в якому йде мова про дівчат. завдяки порівнянням, які  гумористичний і художній талант видатного українського письменника і. нечуя-левицького.