ВПРАВА 232, Змінiть реченна э поямою мопою так, иоб утеорилася непряма мова. 1. «A в нашій учительській роботі треба, щоб минули роки десятиліття, поки стане людиною той, хто несміливо переступив поріг школи», в небо...» (В. Сухамнинський). 3. Олесь Терентійович Гончар так писав про нашу мову: «Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики квіткових пахощів.» (3 юри.). 4. «Без усякої іншог науки ще можна обійтися, (3 лідруч.). 5. Володимир Сосюра закликая: «Любіть Україну, всім серием любіть!» 6. В одній зі своїх статей письмснник С. Носань гиівно запитус: «Чому ж ми самі часто нехтусмо мовою материнською, цим скарбом, зякого виростаемо, яким живемо і завдяки якому масмо велике право й гордість імену- ватися народом українським?
Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.
Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим
Територія, на яку проект матиме вплив:
Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)
Орієнтовна кількість отримувачів вигод:
100 тис. осіб
Стислий опис проекту:
Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.
День Незалежності є дуже важливим для кожного українця. Цей день є
не лише святом, коли ми одягаємо гарну вишиванку, робимо красиві фото,
але й часом, коли ми просто маємо згадати про минуле України, про те, що
відбувається у країні зараз, бо це є невід’ємною частиною нас самих. Адже,
незважаючи на усі перешкоди на шляху до суверенітету, ми й наші предки
змогли зберегти нашу мову, культуру, звичаї і, звичайно, прагнення до
свободи, яке наче передається українцям з покоління в покоління.
Для мене незалежність – це,
насамперед, можливість говорити те, що
ти думаєш, і мати свою думку. Може іноді
трохи неправильну, але все ж могти
будь-де і будь-кому її висловити. Але ні в
якому разі не можна плутати свободу із
вседозволеністю. Адже незалежність –
це перш за все відповідальність за власні
дії.
Чи справді бути незалежним так
легко? Я вважаю, що ні, бо за справжню
незалежність треба боротися, працюючи
над собою щодня. Впродовж віків багато
хто намагався обмежити нашу свободу,
але ми повинні залишатись незламними,
як і наша вільна і незалежна держава.