Вправа 247. Прочитайте, визначте вид підрядних речень, поставивши запитання від головної частини до підрядної; підкресліть сполучники або сполучні слова, якими вони приєднуються до головних частин. +
Казали люди, що давно не було такої зими (К. Св.). 2. А під кручею, де розмістилася його вогнева позиція, діялося щось незвичайне (О. Г.). 3. Звичайно, найкраще було тікати влітку, коли кожен кущик заховає тебе чи пустить переночувати (В. Мал.). 4. Червоні маки горіли живим полум’ям, ніби в ніжних пелюстках бунтувала солдатська кров (І. Ц.). 5. Лаврін спинив воли й водив слідком за Мелашкою очима, доки вона ввійшла в свою хату (Н.- Л.). 6. Останніми трьома тижнями мело й понамітало так, що Гусятин засів у снігах не те що по вікна, а й по димарі (В. Ш.). 7. Коли тануть сніги, Сирдар’я виступає з берегів і котить хвилі в степ (О. Десн.). 8. Збереглися оповіді Геродота про те, як двадцять чотири століття тому повз Хортицю на човнах ходили скіфи до греків і греки до скіфів (Я. Б.). 9. Брат мій узявся рвати вишні завзято, щоб якось упоратися зі своєю нормою раніше мене (В. Логв.). 10. Оскільки він добре знав місцевість, командир групи полковник Перепьолкін послав його з трьома солдатами в село, щоб роздобув якихось продуктів (І. Ц.). 11. Щасливий той, кому пером дано небачене у звичному відкрити (Забаш.). 12. Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (М. Коц.). 13. Там, на Україні, де долинами тихо тече Рось, стоїть велике містечко Богуслав (Н.-Л.). 14. Піч, певне, вже добре нагнітилась, бо мати позгортала вугляки та жар із черені до самих челюстей (Є. Гуц.). 15. Природно і невимушено допомагала вона свекрусі та братовій готувати обід, підмітала хату, спробувала навіть для цікавості вкопати картоплі та принести води, хоч нові родичі непомітно та делікатно відтісняли її від усієї тієї роботи (В. Коз.).
Я цілком погоджуюсь з даними твердженнями. Кожне з них має правдиве та життєве значення. Окрім моєї власної думки, що згодом буде наведена, не можна не погодитися з фактом, що автори даних тверджень є видатними людьми або загальна людська думка,а особливо такий тип мислення завжди і мав велике значення.
Чужорідне мислення відносно власного лише збагачує. Воно відразу ж дає поштовх до сприйняття, що особиста ідея є унікальною та неповторної, їй варто давати розвиток й не пригнічувати. Історія мистецтва та будь-яких галузей має багато прикладів, що влучно висвітлють необхідність індефікованого плоду праці для того, щоб він міг зацікавити велику кількість людей. Він повинен виділятися з "сірої маси" та не бути буденним.
Слова - це перш за все звуки у мовлені або символи на письмі. Їм завжди надають сенс, що потребує осмислення. Від того як оповідач опрацює та відтворить, а слухач зрозуміє та зам'ятає, залежить якість передачі інформації. Певно у кожного з нас є життєвий приклад утворення в суспільстві хибної інформації через непорозуміння між людьми. Хтось не так сказав чи зрозумів, а виправити ситуацію вкрай важко.
Оратор має унікальну можливість впливати на процес комунікації, що являє собою звичайне спілкування чи доповідь на науковій конференції. Від того як йому вдасться зацікавити аудиторію чи співбесідника залежить ймовірність якісного сприйняття викладеного. Монотонний голос викладача під час лекції студенти слухатимуть не з таким ентузіазмом, як вечірній стендап. Хоча як там не було, вони скоріше запам'ятають останнє.
Отже, я обґрунтував наведені твердження висловивши власну думку. Погодився з кожним з них, а подекуди й навів життєві та історичні приклади. З'ясував важливість самоіндефікації та комунікації між людьми в суспільстві.
Одного разу ми з татом поїхали на Закарпаття і пішли у ліс по гриби. Батько розповідав цікаві історії, навчав, як правильно шукати різноманітні плоди. Але через дві години ми трохи втомились і вирішили відпочити. Батько приліг, потім заснув, а я вирішив трохи прогулятись самостійно.
Через десять хвилин своєї самостійної прогулянки я усвідомив, що заблукав. Мені стало нестерпно страшно і я почав голосно кликати тата на до . Виявилось, що я відійшов не дуже далеко і батько почув мій крик, який його розбудив.
Це був дуже повчальний для мене випадок. Адже тепер я знаю, що краще самостійно не відходити далеко. А навіть якщо відійшов і зрозумів, що заблукав, краще стояти на місці й чекати на до .
Объяснение: