Вправа 3. Прочитай речення.
Випиши займенники. Визнач їх
рід, число, відмінок.
1) Я з тої дивної країни, що має
бозна-скільки літ, країни сонця —
України, яка дивує й досі світ.
(О. Довгий) 2) Дехто в метушні і не
помітив, що не та пора і ми не ті.
(Б. Олійник) 3) У неділю на вигоні
дівчата гуляли, жартували з
парубками, деякі співали...
(Т. Шевченко) 4) Усяк до чого-
небудь вдався. (Л. Глібов) 5) є
щось святе в словах «мій рідний
край». (Л. Забашта) 6) Це все було
в якійсь країні, але не знаю я, в
якій. (М. Рильський) 7) Ми весь
час стоїмо на грані невідомих
шляхів майбутніх. (О. Теліга) 8)
Любим нашу рідну мову і не
зрадимо її. (Г. Бідняк)
Рослини в степу висихають до такої міри, що ламаються від вітру, коли вітер посилюється, він обламує їх, кружляючи по степу.
На нашому боці завжди буває так: з половини серпня після полудня вже свіжо; до половини вересня стоять ще сухі сонячні дні, хоча вже з морозцем вранці, а з другої половини вересня починається сире, холодне і темне час.
Але і у нас буває суха і тепла осінь. Тоді варто хороша, хоч і свіжа, але ясна погода не тільки у вересні, але і в жовтні, і непомітно підступають листопадові морози.
На жаль, і в наш час ми ще. можемо нерідко зустріти поруч таких людей. Зустріти і впізнати знаменитих глібовських персонажів, що народилися у далекому XIX столітті. Викриваючи негативні явища життя і спотворену мораль деяких людей, байкар утверджує доброзичливість, справедливість і милосердя. Це саме ті духовні цінності, яких не вистачає нашому суспільству і сьогодні. Я гадаю, вони завжди, для будь-якого часу, вважатимуться головними, а тому і байки Л. Глібова теж завжди будуть актуальними.
Наприклад, байка «Лисиця-жалібниця» засвідчує, що Лисиця на словах жаліла пташенят, а насправді їх поїла. Вона звинувачує котів як зажерливих пройдисвітів, під якими розуміються негідні люди-крутії. Глібов нищівно викриває лицемірство і брехливе, уявне милосердя, таврує жорстокість.
Бездушний бюрократизм, якого немало і в наш час, висміюється у байці «Мальований Стовп». Стовп — символ тупості, глупоти й байдужості, а живий навколишній стан літньої ночі символізує народ. Поет співчуває омертвінню людської душі та самотності. А байка «Солом'яний дід» нагадує нам намагання сьогоднішніх урядових чиновників-хазяїнів приборкати народні невдоволення. Тодішню несправедливість суспільного устрою викрив Глібов у байці «Вовк та ягня», але її текст можна розглядати із сучасних позицій: «Вовк, може, їсти захотів!..». Ми бачимо засудження сьогоднішньої прикритої беззаконності.
Мудрість байок Глібова невичерпна, тому вони завжди залишатимуться актуальними.