Вправа «Я – редактор» Запишіть відредаговані речення.
Наприклад
Одягаючи вишиту сорочку, мені згадувалась мама. - неправильно побудовано речення
Одягаючи вишиту сорочку, я згадував маму. - правильно побудовано речення.
Спускаючись з гори, у мене зламалися лижі. Простягнувши руку по ягоду, із куща почулося шипіння. Оглядаючи околиці села, туристів зацікавили руїни старовинного замку. Виконуючи домашнє завдання, нас змусили користуватися додатковою літературою. Не вивчивши правил вживання дієприслівників у мові, йому доведеться попітніти над написанням твору. Заходячи до кімнати, мама сіла читати книгу. Під’їжджаючи до свого села, у мене загубилася шляпа. Прочитавши вірші на сцені, авторові аплодували стоячи. Дослідивши зоряне небо, астрономами була виявлена десята планета Сонячної системи. Переночуючи в полі, Хмельницький удосвіта рушив назустріч ворогам. Виймаючи з печі хліб, бабуся бережно поклала його на чистий рушник. Не зрозумівши нової теми сьогодні, тобі завтра буде здаватися, що ти зайвий на уроці.
ІТЬ
Відпочинок на морі
Влітку ми з батьками відпочивали на узбережжі Чорного моря в Криму. Природа краю зачарувала мене своєю пишною і незвичайною красою.
Та найбільше мені запам'яталися прекрасні вечори, дивовижний захід сонця над морем. Ось жовтогаряча куля сонця, як той рум'яний колобок, повільно зникає між морем і небом. Вона фарбує їх у різні кольори. Пропливають різнобарвні хмари на вечірньому небі. Вони схожі на казкових тварин. І хвилі теж переливаються багатьма кольорами. Я милувався морським заходом сонця і мріяв стати художником.
2. Послухайте вірші.
- Що спільного в текстах переказу і віршів? Чим вони відрізняються?
Літній вечір... Гори в млі,
В золоті вершини...
А під ними ллється десь
Пісня України.
Гасне вечір... Сон обняв
Гори і долини...
А між горами літа
Пісня України.
Ніч давно... Заснуло все,
Тільки море плине,
Та щебече понад ним
Пісня України.
- Які б малюнки ти намалював до вірша О. Олеся?
Тиша морська
В час гарячий полудневий
виглядаю у віконце:
ясне небо, ясне море,
ясні хмари, ясне сонце.
Тиша в морі... Ледве-ледве
колихає море хвилі,
не колишуться од вітру
на човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег
рине хвилечка перлиста;
править хтось малим човенцем,
в'ється стежечка злотиста.
Править хтось малим човенцем,
стиха весла підіймає,
і здається, що з весельця
щире золото спадає.
(Леся Українка)
- Яка пора доби описана в цьому вірші?
- Де відбуваються події?
- Поясніть вислови «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста»