Визначити джерела походження фразеологізмів пропоную так:
Знати собі ціну ⇒ народно-розмовна мова, у якій вислів спочатку був вільним словосполученням, а згодом став крилатим;
лити воду на чужий млин ⇒ професіональна мова (мова мельників), а згодов увійшов у загальний вжиток;
мати грунт під ногами ⇒ народна мова, фольклор;
заварити кашу ⇒ народно-розмовна мова (раніше каша - головна страва українців);
легкий хліб ⇒ народна мова (раніше процес виготовлення хліба був надзвичайно тяжким);
гав ловити⇒ народно-розмовна мова, вислів з часом став крилатим;
скатертю доріжка ⇒ народно-розмовна мова. Спочатку це словосполучення означало побащання щастя в дорозі, але згодом набуло іронії саме у розмовній мові.
закидати вудку ⇒ професійнна мова рибалок;
птиця високого польоту ⇒ народно-розмовна (народ здавна гав за світом природи і проводив аналогію із світом людей);
Лексичні синоніми бувають ідеографічні та стилістичні. Ідеографічні відрізняються відтінками значення: назва – вживається у всіх випадках, заголовок – лише в художніх та публіцистичних творах. Стилістичні синоніми характеризуються належністю до окремих стилів мовлення та різною мірою емоційно-експресивного забарвлення. Лексичні синоніми бувають загальномовні, що не обумовлені жодним контекстом (швидко, прудко,хутко), і контекстуальні, що набувають синонімічних значень лише в певному контексті (Ідучи зеленими вулицями рідного міста, я зустрів свого давнього, замріяного друга). Складовою синонімів є описові звороти, за до яких предмет,явище, особа,будь-яка реалія називаються не прямо, а описово, через характерні їх риси ,- перефрази (людина похилого віку – стара, легені планети – ліси). Невичерпним джерелом синонімів є переносні значення, особливо багатозначних слів, у яких виявляються не тільки смислові відтінки, а й стилістичне забарвлення (говорити – ректи, правда – істина)
Знати собі ціну ⇒ народно-розмовна мова, у якій вислів спочатку був вільним словосполученням, а згодом став крилатим;
лити воду на чужий млин ⇒ професіональна мова (мова мельників), а згодов увійшов у загальний вжиток;
мати грунт під ногами ⇒ народна мова, фольклор;
заварити кашу ⇒ народно-розмовна мова (раніше каша - головна страва українців);
легкий хліб ⇒ народна мова (раніше процес виготовлення хліба був надзвичайно тяжким);
гав ловити⇒ народно-розмовна мова, вислів з часом став крилатим;
скатертю доріжка ⇒ народно-розмовна мова. Спочатку це словосполучення означало побащання щастя в дорозі, але згодом набуло іронії саме у розмовній мові.
закидати вудку ⇒ професійнна мова рибалок;
птиця високого польоту ⇒ народно-розмовна (народ здавна гав за світом природи і проводив аналогію із світом людей);
альфа омега ⇒ біблія є джерелом цього вислову.