Що таке хороші вчинки?Напевно всі колись ми робили,щось корисне для нашого навколишнього середовища.Нашого світу,де вітер немов наспівує різні пісні і вранці важкого,холодного дня не дає нам заснути.Але все ж таки, можливо я маю і не холодне сердце,може і тепле або все ж таки,щось посередині..Я сам збився на основі своїх власних бажань і ось я хотів б поміркувати про вчинки людей на основі власних подій.Чи втратив наш світ останні каплі доброти чи все ж таки люди завжди були,як гострий камінь?
Я думаю,що залишилися ще хороші особистості.Наприкад,коли я бажаю покормити якусь тваринку,в той ж час інші люди також можуть купувати їм смаколики,щоб ті мали,що поїсти на вечерю.Мама кошенят буде радою,якщо її діти не будуть голодувати цього дня.
Отже,я не заперечую,що є й погані дівчата та хлопці,але я частіше помічаю їх хороші вчинки,аніж погані.Починайте з себе і побачите як ваше коло спілкування неодмінно зміниться.
Що таке хороші вчинки?Напевно всі колись ми робили,щось корисне для нашого навколишнього середовища.Нашого світу,де вітер немов наспівує різні пісні і вранці важкого,холодного дня не дає нам заснути.Але все ж таки, можливо я маю і не холодне сердце,може і тепле або все ж таки,щось посередині..Я сам збився на основі своїх власних бажань і ось я хотів б поміркувати про вчинки людей на основі власних подій.Чи втратив наш світ останні каплі доброти чи все ж таки люди завжди були,як гострий камінь?
Я думаю,що залишилися ще хороші особистості.Наприкад,коли я бажаю покормити якусь тваринку,в той ж час інші люди також можуть купувати їм смаколики,щоб ті мали,що поїсти на вечерю.Мама кошенят буде радою,якщо її діти не будуть голодувати цього дня.
Отже,я не заперечую,що є й погані дівчата та хлопці,але я частіше помічаю їх хороші вчинки,аніж погані.Починайте з себе і побачите як ваше коло спілкування неодмінно зміниться.
В солдатському строю Тарас Шевченко відчував себе безпорадним.
Муштра тривала упродовж двох годин. Потім було навчання, а потім знову муштра. Він був фізично та духовно виснажений.
Спливав день за днем, кожен з них повторювався, прийшла неділя.
Вранці, як завжди солдатів вивели на перевірку, поснідавши вони пішли до церкви, а потім розійшлися.
Шевченко пішов вулицею, заваленою сміттям. Вийшовши з Орська, Тарас пішов вздовж річки.
У степу не було ані птахів, ані звірів.
У розпачі він впав обличчям у траву і розривався. Шевченко звівся на ноги, погляд його став твердим.
У казармі було майже порожньо. Відчинивши шафу, він взяв кілька аркушів паперу і подався у степ.
На березі тихої Орі він написав свій перший невільницький вірш.