Вставити пропущені літери, й розділові знаки, зняти риску в словах!!

Картина справді була чудесна. Ц. .ркви підняли високо в/гору свої круглі
голови сяючи золотими банями. По/між ц...рквами біліли хати мов з крейди
вистругані. Людс...кі городи тонули у гущавині темно/зелених садків. Річка
блищала звиваючис... змією по жовтому пісочку і пускаючи л..ген...кий
Димок туману з себе. Через річку п...р...кинувся міст тонкий узорчастий.
Ліворуч розіслався степ рівний як долоня. Широкий і бе...краій він тонув у
своїй у своїй зеленій траві спершу темно/зелений а чим далі тим
блідіший голубіший. Зійшовшис... із краєм блакитного неба степ здавалось
загнувся ўгору і пішов уже по/під небом.
Серед степу хвилі золотого сонячного світла так і ходять так і переливаю...я
то здіймаючис... угору то опадаючи вниз. Сотні срібноголосих жайворонків
не примітно в...ют...ся. Їх в...села і радісна пісня ДЗВ... Нить ро...ходит...ся
ро...сипаст...ся. Здаст...ся сизо/прозоре повітря само бринит...​

Телефон
те-ле-фон - 3 скл., 3 голосних, 4 приголосних.
т - [т]  приг. глух., твердий.
е - [е] голосний, ненаголошений
л - [л] приг. дзвінкий, твердий
е - [е (и)] голосний, ненаголошений,
ф - [ф] пригол. глухий., твердий.
о - [о] голосний, наголошений.
н -[н] пригол. дзвінкий., твердий.
7 букв, 7 звуків.

коробка
ко- роб- ка  3 скл., 3 голосних, 4 приголосних.
к- [к] пригол. глухий., твердий
о - [о ] голосний, ненаголошений
р - [р] приг. дзвінкий, твердий
о - [о ] голосний, наголошений
б - [п] пригол. глух., твердий.
к - [к] пригол. глухий, твердий
а - [а] голосний, ненаголошений.
7 букв, 7 звуків.

Невеличка Джерина пасіка була огороджена низьким ти­ном і обставлена од півночі очеретом…Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гіл­ля над вуликами. За пасікою зеленів маленький баштан. Дов­ге гарбузиння вилізло на курінь і почіплялось по тину…Дід дав онукам по огірку і все розказував їм про далекий край, про Чорне море, про лиман.А в пасіці гули у вуликах бджоли густим глухим гуком, неначе вони були закопані десь під землею. В вічках подекуди ліниво лазило кілька бджіл. Дві-три бджоли сновигали ліниво понад хрестом, та й ті незабаром ніби падали в вічка. В пасіці пахло медом, молодою травою та польовими квітами. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та з широким листом огірків і побігла до одного ву­лика довгою зеленою стежкою. Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки; під ти­ном червоніла, ніби кров’яні краплі, червона смілка, ріс жов­тий кущик дроку. Косе проміння промкнулось під яблунями та важкими дубами й ніби запалило зелену траву, вулики, зе­лене листя на грушах, ще й облило сивого діда червонястим світом.Вже сонце зайшло, вже ніби дрімота розлилась над гус­тими садками, над густим лісом, а дід усе розказував, а діти все слухали, а бджоли гули, неначе гула гучними струнами кобза, приграваючи до чудової казки-пісні пасічника Мико­ли Джері.