Вставте там, де потрібно, м'який знак; в перший стовпчик запишіть слова Ь, в другий — без нього. ь без Ь - Куз..ня, (на) яблун..ці, (в) хатин..ці, велетенський, біл..ший, мен..ший, Об... чотир..ма, ател..€, чотир..Ох, ірпінський, урал..ський, кубан..ський, дон..чин промінчик, цвірін..чання, різ..кий, низкий, Іркутск, Хар..ків, порт..єра, кур..єр різ..бяр, дз..Bякати, повірте, оглянис.. Ключ: підкресли ті слова, у яких на місці крапок треба вставити знан м'якшення. З перших букв підкреслених слів утвориться речення.

Ця розповідь від моєї матері вона справжня. Мама мені розповіла, що у моєї прабабусі, в хаті, де вона жила, був святий кут, і в ньому висіло багато ікон, які після смерті маминої прабабусі залишилися у її дочки, моєї прабабусі. Прабабуся зуміла зберегти ці ікони, незважаючи ні на що. Особливо дуже важко довелося під час війни, коли німці приходили в село. Вона їх ховала, переживала, щоб їх не знайшли і не забрали, бо дуже дорожила ними. За переказами, ці ікони з'явилися в нашому роду на весіллі, і вважалося, що вони несуть мир і добро в сім'ю. Прабабуся передала ікони своїм дітям: моїй бабусі і її братові і сестрам. Коли прабабуся була дуже старенька, вона строго наказувала своїм дітям зберігати традицію: передавати ікони у спадок своїм дітям, щоб у сім'ях був спокій і благополуччя. І так донині ми передаємо свої цінності з покоління в покоління.

На мою думку, у змінах до правопису, які 22 травня затвердив кабмін, немає нічого дивного. мовознавці просто повернули частину норм українського правопису 1928 року. його називають «скрипниківським» або «харківським». бо його ухвалили в харкові за тодішнього народного комісара освіти миколи скрипника.

«більшість людей вважають зараз: нащо відновлювати застарілі і забуті норми, нащо ускладнювати мову. а дітей як перевчати, а підручники як передруковувати? і взагалі, де ви таке чули? ніхто так не говорить. це не наш правопис. це галицький або діаспорний. до речі, діяспорний правопис. так говорять ті люди, які просто не обізнані. це стереотипні помилки. бо говорили у нас саме так – згідно з останніми змінами українського правопису», – каже василь пахаренко.

пан василь вважає, що нещодавні зміни українського правопису мали ухвалити набагато раніше – хоча б наприкінці 80-их. коли востаннє його змінювали, відновили літеру «ґ» і кличний відмінок. зараз призвичаюватися до нових змін буде складніше. у сучасної сімнадцятирічної дитини немає прабаби химки, яка розмовляла тією мовою. тому вона вважає, що так ніхто не говорив.

особисто я, абсолютно погоджуюсь з думкую сучасного літературо- та мовознавця, адже кожна мова повинна залишатись актуальною в залежності від рівня розвитку держави та суспільства в ній. мова - невід‘ємна частина формування нації й народу загалом. отже, щоб мова була найбільшвживаною та сучасною, її потрібно поновлювати в зв‘язку з тим, що нічого і ніколи не стоїть на місці, а особливо час!