1.Однорідні члени речення — це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком.
2. У реченні може бути як один, так і кілька рядів однорідних членів.
3.Однорідними називаються означення, які перелічують споріднені ознаки предмета та однаково відносяться до того самого означуваного слова.
4.Узагальнююче слово може стояти перед або після однорідних членів речення
5.називають слово в реченні, що означає назву особи чи предмета до якого звернена мова. Наприклад: Рости, міцній, моя Вітчизно, во ім’я щастя на землі!
6.Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей. Наприклад: безумовно, безперечно, звісно, звичайно, справді, і справді, кажуть, як кажуть, каже, мовляв, повідомляють, за висловом..., за вченням..., на думку..., на мою думку, гадаю, по-моєму, на щастя, на диво, на радість, на жаль, на сором, як на зло, як на лихо, як на гріх, нівроку, чуєте, чуєш, знаєте, бач, бачите, погодьтесь, уявіть собі, майте на увазі, зверніть увагу, по-перше, по-друге, нарешті, з одного боку, з другого боку, до речі, між іншим, крім того, а крім того, навпаки, отже, а отже, значить, таким чином, виявляється, і т.д.
1.Однорідні члени речення — це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком.
2. У реченні може бути як один, так і кілька рядів однорідних членів.
3.Однорідними називаються означення, які перелічують споріднені ознаки предмета та однаково відносяться до того самого означуваного слова.
4.Узагальнююче слово може стояти перед або після однорідних членів речення
5.називають слово в реченні, що означає назву особи чи предмета до якого звернена мова. Наприклад: Рости, міцній, моя Вітчизно, во ім’я щастя на землі!
6.Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей. Наприклад: безумовно, безперечно, звісно, звичайно, справді, і справді, кажуть, як кажуть, каже, мовляв, повідомляють, за висловом..., за вченням..., на думку..., на мою думку, гадаю, по-моєму, на щастя, на диво, на радість, на жаль, на сором, як на зло, як на лихо, як на гріх, нівроку, чуєте, чуєш, знаєте, бач, бачите, погодьтесь, уявіть собі, майте на увазі, зверніть увагу, по-перше, по-друге, нарешті, з одного боку, з другого боку, до речі, між іншим, крім того, а крім того, навпаки, отже, а отже, значить, таким чином, виявляється, і т.д.
Н. - дві тисячі триста п'ятдесят два,
Р. - двох тисяч трьохсот п'ятидесяти двох,
Д. - двом тисячам трьохстам п'ятидесяти двом,
Зн. - дві тисячі триста п'ятдесят два,
Ор. - двома тисячами трьохстами п'ятидесятью двома,
М. - на двох тисячах трьохста п'ятидесяти двох.
Н. - сімнадцять цілих чотири десятих,
Р. - сімнадцяти цілих чотирьох десятих,
Д. - сімнадцяти цілим чотирьом десятим,
Зн. - сімнадцять цілих чотирьох десятих,
Ор. - сімнадцятьома цілими чотирма десятими,
М. - на сімнадцяти цілих чотирьох десятих.
Н. - нуль цілих тридцять п'ять тисячних,
Р. - нуля цілих тридцяти п'яти тисячних,
Д. - нулю цілих тридцяти п'яти тисячним,
Зн. - нуль цілих тридцять п'ять тисячних,
Ор. - нулем цілих тридцятьома п'ятьма тисячними,
М. - на нулі цілих тридцяти п'яти тисячних.
Н. - нуль цілих одна десятитисячна,
Р. - нуля цілих однієї десятитисячної,
Д. - нулю цілих одній десятитисячній,
Зн. - нуль цілих одну десятитисячну,
Ор. - нулем цілих однією десятитисячною,
М. - на нулі цілих одній десятитисячній.
Объяснение: