я ничего не понимаю!! Запишіть у дві колонки : А-
числівники, Б- інші частини мови
2-річний курс навчання.
3-колісний велосипед.
5-стопний хорей.
2-годинна екскурсія.
2-мільярдний прибуток.
5-мільйонний житель.
4-річна сестричка.
4-кілометровий пробіг.
4-тисячний тираж.
5-відсотковий кредит.
40-тонний вагон.
40-річний чоловік.
40-мяльярдний борг.
30-градусний мороз.
30-тисячний випуск.
12-річнийй син.
5-метрова глибина.
3-значне число.
3-сотий журнал.
150-літній ювілей.
150-тисячна армія.
5-копійкова монета.
5-сотий кілометр.
Кожна людина має свої життєві орієнтири, тобто до чогось прагне і чимось при цьому керується. Я вважаю, що найважливішим життєвим орієнтиром для людини є дотримання правил моралі. Дуже важливо мати цілі і йти до них, але не "по трупах", не "по головах" інших людей. Як на мене, бути цивілізованою людиною дуже важливо.
Бо тільки цивілізована і моральна людина може вдало спілкуватися з іншими людьми, налагоджувати міцні стосунки. Коли людина тримає обіцянки та поважає інших, має добру репутацію, то їй і живеться краще. А черстві егоїсти рано чи пізно залишаться на самоті. Наше сучасне суспільство таке, що людині потрібно співпрацювати та співіснувати з багатьма людьми, і тільки таким чином можна досягти життєвих цілей. Вчитися, працювати, створити сім'ю, ростити дітей - все це людина може тільки постійно спілкуючись з людьми. Таким чином, я вважаю, що найголовніше - це дотримуватися моралі, тобто правил цивілізованонго співіснування людей у групах та суспільстві в цілому.
2.Грає листя на веснянім сонці, а в душі печаль, як небеса; він росте й співає яворонці, і згорає від сльози роса (Д. Павличко)
3.Коли вона проснулась, на столі вже горіла свічка,в кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ… (О. Гончар)
4.Золота порохівниця місяця, вистромившись із-за могил, порошила трави голубим пилом, і здавалось козакові, що там, у степу, ворушиться щось, іржуть чиїськоні, і вже не рокотання бандур чути звідти, а ледве вловимий передзвін шабель [чути], і не сиділося старому, не їлася йомусаламата, свербіла рука до шаблюки, до бою кликало серце (Г. Тютюнник)