-Доброго дня! Мене звати Войцех, я трохи заблукав, ви не могли б мені до
-Доброго дня! Так, добре, що вам підказати?
-Я шукав Хрещатик, друзі радили мені відвідати цю вулицю, як тільки я приїду в Київ.
-Добре, ходімо, я киянин,можу вам трохи розказати про Київ.
-О, красно дякую.
-Ось ми і прийшли. Хрещатик-головна вулиця столиці,її довжина близько кілометра,ліворуч знаходиться пасаж- закоулок Хрещатика,там багато відомих магазинів,але дуже вражає ліпнина на стінах- цікаве поєднання сучасного з класичним.Хрещатик вже закінчується,он видніється арка Дружби народів-символ єдності і братерства народів.Поруч з нею пам"ятник,що символізую дружбу народів Росії і України.Тут цікава панорама на Дніпро,до речі,багато людей вважають,що киян хрестили у Дніпрі,але це помилкове твердження,їх хрестили у Почайні,зараз цю річку не можна побачити,вона тече підземними каналами,стала зовсім маленькою.
-Дякую,я цього не знав.
-А зліва від нас видніється пам"ятник Володимиру Великому,цей князь похрестив Русь у 988 році.Гірка називається в честь нього "Володимирська"
-Дякую, ви стільки всього розказали, ось вам моя електронна адреса,якщо будете в Польші напишіть, я обов"язково проведу вам екскурсію.
-Нема за що, раджу вам піднятися вверх там ви побачити окрасу міста :Софійський і Михайлівський собори. Гарного дня,бувайте!
Андрійко пішов з Сіроманцем кататися на лижах, але раптово почалася заметіль. Хлопчик знесилився, зламалася одна лижа...
Сіроманець не залишшив Андрійка. Він тягнув його спочатку. Потім ніс на собі. Бачачи, що дитині холодно, вовк вирив яму у снігу і стягнув в неї Андрійка. Далі - дослівна цитата з тексту на підтвердження сказаного:
" Вовк волочив Андрійка за комір. Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались в яр і треба було знову підійматися вгору — отут Сіроманцеві доводилося похекати та попріти. Тоді вовк закидав Андрійка собі на спину, розсував грудьми свіжий сніг, лапи ставали на твердіше, і з такою швидкістю вони посувалися до висілка.
Вовк жалібно вив. Покидав Андрійка, сам відбігав, вив на всі боки, прислухався, повертався до Андрійка знову, знову закидав його на спину і ніс далі. Андрійко обнімав вовка руками й ногами, щоб не зсуватися, щоб вовкові було легше.
Льотчики з ракетницями та ліхтарями вийшли за лісосмугу: але що ти його побачиш чи почуєш в цьому шипінні, ревінні, стогнанні, летінні?
Вовк поклав Андрійка на сніг і почав рити у снігу яму. Вирив яму, зсунув туди Андрійка і сам ліг біля нього. Сніг і вітер засипали їх швидко, охоче.
— У ямі тепло в вовкові Андрійко.— Аби нам до ранку не замерзнути, а там уже якось доберемося.
Раптом вовк насторожився: йому почулися постріли. В одну мить він вискочив з ями і завив. Так він ще не завивав ніколи. Все своє життя він завивав з голоду або з горя. Тепер в його завиванні була надія і радість"
-Доброго дня! Мене звати Войцех, я трохи заблукав, ви не могли б мені до
-Доброго дня! Так, добре, що вам підказати?
-Я шукав Хрещатик, друзі радили мені відвідати цю вулицю, як тільки я приїду в Київ.
-Добре, ходімо, я киянин,можу вам трохи розказати про Київ.
-О, красно дякую.
-Ось ми і прийшли. Хрещатик-головна вулиця столиці,її довжина близько кілометра,ліворуч знаходиться пасаж- закоулок Хрещатика,там багато відомих магазинів,але дуже вражає ліпнина на стінах- цікаве поєднання сучасного з класичним.Хрещатик вже закінчується,он видніється арка Дружби народів-символ єдності і братерства народів.Поруч з нею пам"ятник,що символізую дружбу народів Росії і України.Тут цікава панорама на Дніпро,до речі,багато людей вважають,що киян хрестили у Дніпрі,але це помилкове твердження,їх хрестили у Почайні,зараз цю річку не можна побачити,вона тече підземними каналами,стала зовсім маленькою.
-Дякую,я цього не знав.
-А зліва від нас видніється пам"ятник Володимиру Великому,цей князь похрестив Русь у 988 році.Гірка називається в честь нього "Володимирська"
-Дякую, ви стільки всього розказали, ось вам моя електронна адреса,якщо будете в Польші напишіть, я обов"язково проведу вам екскурсію.
-Нема за що, раджу вам піднятися вверх там ви побачити окрасу міста :Софійський і Михайлівський собори. Гарного дня,бувайте!
Андрійко пішов з Сіроманцем кататися на лижах, але раптово почалася заметіль. Хлопчик знесилився, зламалася одна лижа...
Сіроманець не залишшив Андрійка. Він тягнув його спочатку. Потім ніс на собі. Бачачи, що дитині холодно, вовк вирив яму у снігу і стягнув в неї Андрійка. Далі - дослівна цитата з тексту на підтвердження сказаного:
" Вовк волочив Андрійка за комір. Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались в яр і треба було знову підійматися вгору — отут Сіроманцеві доводилося похекати та попріти. Тоді вовк закидав Андрійка собі на спину, розсував грудьми свіжий сніг, лапи ставали на твердіше, і з такою швидкістю вони посувалися до висілка.
Вовк жалібно вив. Покидав Андрійка, сам відбігав, вив на всі боки, прислухався, повертався до Андрійка знову, знову закидав його на спину і ніс далі. Андрійко обнімав вовка руками й ногами, щоб не зсуватися, щоб вовкові було легше.
Льотчики з ракетницями та ліхтарями вийшли за лісосмугу: але що ти його побачиш чи почуєш в цьому шипінні, ревінні, стогнанні, летінні?
Вовк поклав Андрійка на сніг і почав рити у снігу яму. Вирив яму, зсунув туди Андрійка і сам ліг біля нього. Сніг і вітер засипали їх швидко, охоче.
— У ямі тепло в вовкові Андрійко.— Аби нам до ранку не замерзнути, а там уже якось доберемося.
Раптом вовк насторожився: йому почулися постріли. В одну мить він вискочив з ями і завив. Так він ще не завивав ніколи. Все своє життя він завивав з голоду або з горя. Тепер в його завиванні була надія і радість"