Як ви розумієте слова «Вона бачила образи в тонах, відчувала образи в тс переживала в уяві явища, котрі творила сама: казкові, фантастичні, неможливі, і плакала з смутку невиявленого...» Твір "Фантазія експромт"
- Добридень, бабусечко! - Добридень, онучко! Як успіхи в школі? - Дуже добре! Отримала сьогодні «одинадцять» з української мови! - А що ви сьогодні вивчали? - Ми читали текст про природу, робили за ним вправи. Там розповідалося про ліс, звірів, гриби та ягоди тощо! А як твоє здоров’я, бабусю? - Вже краще, ніж було. Ось, бачиш, скляні банки на полиці стоять? - Так, звичайно - Там різноманітне варення, щоб взимку в нас були вітаміни. Здоров’я потрібно зміцнювати правильним харчуванням. Бачиш, на кожній баночці намальована ягідка? - Так, ось це, наприклад, малина. - А ось ця ягідка як називається українською мовою? - Я знаю! Це полуниця! А це – лісова суниця! А цю ягідку ми якраз сьогодні вивчали – це чорниця! - Так, її вживання дуже корисне для очей… А таку ягідку ти знаєш? - Здається, я бачу калину… А в наступній баночці… Як же вона називається?... Клюква… - Не клюква, а журавлина. Ви сьогодні не вивчали її? - Ні… Але я її запам’ятаю! Бабусю, як багато різних смачних ягідок у нас росте! І які гарні слова їх позначають! Яка багата наша українська мова! - Добре, дитинко, будеш їсти взимку смачне варення та згадувати багатство рідної мови. А ось цю блакитну ягідку в останній баночці, ти, онучко точно не знаєш. Це рідкісна ягідка. Називається лохиною. Піду приготую нам чаю з варенням. Тобі з яким? - З суничками, будь ласка! Я зараз прийду, бабусю! - Чекаю до столу!
1. марійка мовчки дивилась на здивовану подругу. 1. речення просте. 2. розповідне. 3. неокличне. 4. двоскладне: поширене, повне, неускладнене. 5. підмет марійка, простий виражений іменником. 6. присудок дивилась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу. 7. у групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (дивилась (як? ) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого? ) на подругу) і поєднується з ним зв'язком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкметником, залежить від додатка (подругу (яку? ) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження. 2. 1. дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (в.сосюра). 2. це речення складносурядне, складається з трьох предикативних частин: 1) дівчина троянди поливала, 2) кудись котилась хмар навала, 3) сміялась осінь за вікном, 3. між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумісних дій). 4. частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інтонацією, сурядними (єднальними) сполучниками. 5. всі частини складного речення - за моделлю простого речення -двоскладні, поширені неускладнені, повні. перша частина - дівчина троянди поливала - предикативний центр - дівчина поливала; підмет (дівчина) простий, виражений іменником жіночого роду, у формі називного відмінка однини: присудок (поливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. зв'язок між підметом і присудком координація, засіб вираження зв'язку флексія – а, інтонація, відношення предикативні. поливала (що? ) троянди - включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком - сильне безприйменникове керування: засіб вираження зв'язку - флексія –і; відношення об'єктні. 3. 1. відбились зорі у воді, летять до хмар (о.гончар). 2. розповідне, неокличне. 3. безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність. 4. речення складається з двох предикативних частин: 1) відбились зорі у воді; 2) летять до хмар тумани. 5. речення з однотипними частинами. 6. між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ) 7. предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, співвідношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків.
- Добридень, онучко! Як успіхи в школі?
- Дуже добре! Отримала сьогодні «одинадцять» з української мови!
- А що ви сьогодні вивчали?
- Ми читали текст про природу, робили за ним вправи. Там розповідалося про ліс, звірів, гриби та ягоди тощо! А як твоє здоров’я, бабусю?
- Вже краще, ніж було. Ось, бачиш, скляні банки на полиці стоять?
- Так, звичайно
- Там різноманітне варення, щоб взимку в нас були вітаміни. Здоров’я потрібно зміцнювати правильним харчуванням. Бачиш, на кожній баночці намальована ягідка?
- Так, ось це, наприклад, малина.
- А ось ця ягідка як називається українською мовою?
- Я знаю! Це полуниця! А це – лісова суниця! А цю ягідку ми якраз сьогодні вивчали – це чорниця!
- Так, її вживання дуже корисне для очей… А таку ягідку ти знаєш?
- Здається, я бачу калину… А в наступній баночці… Як же вона називається?... Клюква…
- Не клюква, а журавлина. Ви сьогодні не вивчали її?
- Ні… Але я її запам’ятаю! Бабусю, як багато різних смачних ягідок у нас росте! І які гарні слова їх позначають! Яка багата наша українська мова!
- Добре, дитинко, будеш їсти взимку смачне варення та згадувати багатство рідної мови. А ось цю блакитну ягідку в останній баночці, ти, онучко точно не знаєш. Це рідкісна ягідка. Називається лохиною. Піду приготую нам чаю з варенням. Тобі з яким?
- З суничками, будь ласка! Я зараз прийду, бабусю!
- Чекаю до столу!