– Андрійко, ти вже вирішив, до якого вузу ти будеш вступати? Вибач, що я так відразу відверто питаю, але для мене ця тема болюча!
– Нічого страшного немає в цьому питанні. Я буду вступати в медичний університет.
– Ти вирішив бути доктором?
– Так, але ще не вирішив, яким саме. Схиляюся до того, щоб стати хірургом. Але мені непотрібно вирішувати це питання тепер. Повчуся три роки, тобі оберу спеціалізацію.
– А чому ти вирішив стати лікарем?
– Я вважаю, що здатний до роботи хірурга. У мене міцні нерви та гостре око! До того ж лікарі зараз дуже гостро потрібні в країні, без роботи я не залишуся!
– А я, мабуть, стану юристом. Мама примушує.
– Ти що, ти ж ніколи не цікавився правознавством! В тебе абсолютно інші вподобання!Памятаєш, ми з тобою велосипед з запчастин збирали? А ти до нього потім мотор приробив?
– Я знаю. Мені техніка до вподоби. Але мама мені голову гризе: мовляв, станеш адвокатом, будеш заробляти великі гроші. Будеш, мовляв, сидіти в кабінеті в білій сорочці. А станеш інженером, то все життя по заводам пробігаєш.
– Петрику, я не хочу образити твою маму, але в неї застаріла інформація. Зараз в країні надлишок юристів, а от інженерів якраз не вистачає. Куди ти потім влаштуєшся на роботу, якщо в тебе немає хисту до права?
– Ти так думаєш?
– Знаєш Наталку Бабій? Вона сяк-так, з трійками, закінчила юридичний. А тепер вже два роки роботи знайти не може!
– Невже…Ну, добре! Бувай друже, я обовязково подумаю над твоєю порадою. Мені самому вся ця юриспруденція не подобається…
Наприклад-Привіт. Як справи? - Привіт. Добре, а у тебе? -Погано, ходив до окуліста, зір сильно впав. Можливо прийдеться купувати окуляри. -Все-таки я мав рацію, коли казав, щоб ти зменшив своє користування телефоном та планшетом. Це ж одна з найголовніших причин близорукості. -Я знаю, але я саме закачав таку чудову книжку, що просто не міг відірватися від неї. -То потрібно було купити цю книгу чи взяти в бібліотеці. -Ти що! Електронна книга зараз в моді, та, на мою думку, паперова книга- це пережиток минулого. - Напевно ти ніколи не читав паперової книги, якщо ти таке кажеш! Паперова книга була, є і буде популярною, модною, в тренді. Хіба електронна книга замінить: звук гортання сторінок, запах, дотик до улюбленої книги? -Це, звичайно, ні, Але... - Ніяке але. Звичайно ти можеш і далі читати цю книгу в електронному вигляді і псувати собі зір, та й осанку теж. Але моя тобі порада придбай цю книгу, яка залишиться тобі на все життя, тим паче якщо вона тобі так сподобалась. -Так ти маєш рацію. Сьогодні й куплю. Бувай -
Здрастуй, Андрію!
– Привіт, Петрику!
– Андрійко, ти вже вирішив, до якого вузу ти будеш вступати? Вибач, що я так відразу відверто питаю, але для мене ця тема болюча!
– Нічого страшного немає в цьому питанні. Я буду вступати в медичний університет.
– Ти вирішив бути доктором?
– Так, але ще не вирішив, яким саме. Схиляюся до того, щоб стати хірургом. Але мені непотрібно вирішувати це питання тепер. Повчуся три роки, тобі оберу спеціалізацію.
– А чому ти вирішив стати лікарем?
– Я вважаю, що здатний до роботи хірурга. У мене міцні нерви та гостре око! До того ж лікарі зараз дуже гостро потрібні в країні, без роботи я не залишуся!
– А я, мабуть, стану юристом. Мама примушує.
– Ти що, ти ж ніколи не цікавився правознавством! В тебе абсолютно інші вподобання!Памятаєш, ми з тобою велосипед з запчастин збирали? А ти до нього потім мотор приробив?
– Я знаю. Мені техніка до вподоби. Але мама мені голову гризе: мовляв, станеш адвокатом, будеш заробляти великі гроші. Будеш, мовляв, сидіти в кабінеті в білій сорочці. А станеш інженером, то все життя по заводам пробігаєш.
– Петрику, я не хочу образити твою маму, але в неї застаріла інформація. Зараз в країні надлишок юристів, а от інженерів якраз не вистачає. Куди ти потім влаштуєшся на роботу, якщо в тебе немає хисту до права?
– Ти так думаєш?
– Знаєш Наталку Бабій? Вона сяк-так, з трійками, закінчила юридичний. А тепер вже два роки роботи знайти не може!
– Невже…Ну, добре! Бувай друже, я обовязково подумаю над твоєю порадою. Мені самому вся ця юриспруденція не подобається…
– Бувай, Петрику! Щасти тобі!
- Привіт. Добре, а у тебе?
-Погано, ходив до окуліста, зір сильно впав. Можливо прийдеться купувати окуляри.
-Все-таки я мав рацію, коли казав, щоб ти зменшив своє користування телефоном та планшетом. Це ж одна з найголовніших причин близорукості.
-Я знаю, але я саме закачав таку чудову книжку, що просто не міг відірватися від неї.
-То потрібно було купити цю книгу чи взяти в бібліотеці.
-Ти що! Електронна книга зараз в моді, та, на мою думку, паперова книга- це пережиток минулого.
- Напевно ти ніколи не читав паперової книги, якщо ти таке кажеш! Паперова книга була, є і буде популярною, модною, в тренді. Хіба електронна книга замінить: звук гортання сторінок, запах, дотик до улюбленої книги?
-Це, звичайно, ні, Але...
- Ніяке але. Звичайно ти можеш і далі читати цю книгу в електронному вигляді і псувати собі зір, та й осанку теж. Але моя тобі порада придбай цю книгу, яка залишиться тобі на все життя, тим паче якщо вона тобі так сподобалась.
-Так ти маєш рацію. Сьогодні й куплю. Бувай
-