Хто? Діти - простий підмет, виражений іменником у формі називного відмінка множини. Діти що роблять? читають - простий присудок, виражений дієсловом дійсного теперішнього часу, множина. Діти читають що? книжки - прямий додаток, виражений іменником книжки у формі знахідного відмінка множини. Діти читають які книжки? цікаві - це узгоджене означення, виражене прикметником у формі називного відмінка множини. Діти читають цікаві книжки про що? про край - додаток, виражений іменником край у формі знахідного відмінка однини, чоловічого роду. Про край який? рідний - узгоджене означення, виражене прикметником у формі називного відмінка однини, чоловічого роду. Діти читають цікаві книжки про рідний край де? у бібліотеці - обставина місця, виражена прийменниково-іменниковою конструкцією у бібліотеці у формі місцевого відмінка однини, жіночого роду.
1.П'ята була Домаха Карлючкiвна. Як ще змолоду дiвувала, так така була хороша, що й розказати не можна. Зростом собi невеличка: хоч у яку хату ввiйде, то головою стелi достане; суха та цибата; на головi волосся, як на кужелi вовна, а коли роззявить рот, так i лопата улiзе; нiсочок, як у рябця; а як дивиться з Конотопа очицями, так одним у Київ, а другим у Бiлагород, та й тi мов сметаною залiпленi; а личком бiленька, як чумацька сорочка, та ще к тому мов граблями уся твар її подряпана. 2.Зараз схопивсь, випозiхався, вичухався богу, нюхнув разiв тричi крiпкої роменської кабаки, прослухав, що йому читали, дав порядок i, зоставшись сам у свiтлицi, сiв на лавцi: голова йому нечесана, чуб не пiдголений, пика невмита, очi заспанi, уси розкудовченi, сорочка розхристана; 3.Ходить по хатi, ходить та й погляда на свої глечики, горщики, кухлики, де з усякого звiра i з усякої гадини є молоко, що вона з них понадоювала, перевертаючись до кожної матки усе рiзно, щоб не жахались i давались доїтись. А усi тiї глечики, горщики, водянчики, кухлики стояли деяке на полицi, iнше на миснику, було й на припiчку, було й на самiй печi; яке вже поставлене на сметану, а яке ще стояло пiд лавкою та край помийницi. Пiд полом лежали усякi трави i корiння: мнята, любисток, терлич, папороть, собаче мило, дурман, усякi реп'яхи, куряча слiпота та й багато дечого. На полу на подушках лежав кiт муруговатий та усатий, i тiльки йому й дiла, що їв та спав та коли що було надума, то зараз до своєї хазяйки i озветься: "Няв, няв!"
Діти що роблять? читають - простий присудок, виражений дієсловом дійсного теперішнього часу, множина.
Діти читають що? книжки - прямий додаток, виражений іменником книжки у формі знахідного відмінка множини.
Діти читають які книжки? цікаві - це узгоджене означення, виражене прикметником у формі називного відмінка множини.
Діти читають цікаві книжки про що? про край - додаток, виражений іменником край у формі знахідного відмінка однини, чоловічого роду.
Про край який? рідний - узгоджене означення, виражене прикметником у формі називного відмінка однини, чоловічого роду.
Діти читають цікаві книжки про рідний край де? у бібліотеці - обставина місця, виражена прийменниково-іменниковою конструкцією у бібліотеці у формі місцевого відмінка однини, жіночого роду.
2.Зараз схопивсь, випозiхався, вичухався богу, нюхнув разiв тричi крiпкої роменської кабаки, прослухав, що йому читали, дав порядок i, зоставшись сам у свiтлицi, сiв на лавцi: голова йому нечесана, чуб не пiдголений, пика невмита, очi заспанi, уси розкудовченi, сорочка розхристана;
3.Ходить по хатi, ходить та й погляда на свої глечики, горщики, кухлики, де з усякого звiра i з усякої гадини є молоко, що вона з них понадоювала, перевертаючись до кожної матки усе рiзно, щоб не жахались i давались доїтись. А усi тiї глечики, горщики, водянчики, кухлики стояли деяке на полицi, iнше на миснику, було й на припiчку, було й на самiй печi; яке вже поставлене на сметану, а яке ще стояло пiд лавкою та край помийницi. Пiд полом лежали усякi трави i корiння: мнята, любисток, терлич, папороть, собаче мило, дурман, усякi реп'яхи, куряча слiпота та й багато дечого. На полу на подушках лежав кiт муруговатий та усатий, i тiльки йому й дiла, що їв та спав та коли що було надума, то зараз до своєї хазяйки i озветься: "Няв, няв!"