Майбутнє і доля нашої країни залежить значною мірою від загальної освіти молоді і її професійного навчання та її інтелектуальних і духовних властивостей.
Країна планує підняти всі гілки економіки на найвищий рівень науки й техніки, здійснити автоматизацію виробництва, гарантувати збільшення в продуктивності праці і підняти виробництво продукції на рівень кращих світових зразків. Щоб здійснити всі ці плани, нашій країні потрібні високоосвічені і надзвичайно кваліфіковані люди.
Освітня система України може бути розділена на наступні типи: молодша або фундаментальна школа, професійна і технічна школа і вища школа. Кожен тип школи має своє завдання: загальній школі доведеться надати молодому поколінню глибокі і тверді знання основних принципів наук і як використовувати їх на практиці. Найголовніше завдання, яке вирішує школа, — практичне навчання для трудових дій згідно вимог життя, соціального, наукового і технологічного прогресу. Професійна середня школа надає молоді середню освіту плюс виробничу практику.
Потім іде вища школа. Кожен рік багато людей вступають у вищі освітні установи: інститути й університети.
Щоб бути визнаним, кожен повинен мати хороші знання тем, що викладаються у середній школі, які мають ті ж учбові плани.
Вища освіта доступна кожному. Молоді чоловіки і жінки мають можливість вступу до інституту або університету. Студенти-дівчата навіть переважають в педагогічному, медичному і деяких інших інститутах. Установи вищої освіти мають підготовчі факультети для тих, хто працює в сільському господарстві, промисловості і демобілізувався з армії. Після проходження десятимісячного попереднього курсу і складання іспитів, вони реєструються . як студенти.
Країна має три види установ вищої освіти: університети, політехнічні і спеціалізовані інститути. Є багато нових і старих університетів в Україні. Серед них, без сумніву, ми можемо назвати Львівський університет. Навчання, дослідницька робота, соціальна діяльність, різні види спорту — все це частини життя студентів. Студенти, які мають здатність і бажання робити дослідження, можливо, стають аспірантами негайно після випуску.
Вулиця Адміральська — головна вулиця в перше сторіччя існування Миколаєва. Назва запропонована поліцмейстером Павлом Федоровим у 1822 р., але не затверджена генерал-губернатором Миколаєва адміралом Олексієм Грейгом. Повторно запропонована поліцмейстером Григорієм Автономовим. Затверджена адміралом Михайлом Лазарєвим в 1835 р. Назва дана по будинку головного командира Чорноморського флоту (1793 р.), від якого починалася ця вулиця. Оскільки флотом командував адмірал, то його будинок у просторіччі називали «адміральським». Звідси й пішла назва вулиці.
На цій вулиці мешкала міська знать — офіцери морського відомства, чиновники, купці. Тут будували красиві кам'яні дво- і триповерхові будинки, адміністративні будівлі, торгові приміщення.
Замощення вулиці Адміральської почалося в 1820-ті роки. Довгий час вона не мала освітлення, а лише в 1823 році, починаючи від будинку головного командира Чорноморського флоту і до штурманського училища, що знаходилося за будівлею 2-й жіночої гімназії, були встановлені гасові ліхтарі.
Після революції, в 1920-ті роки, перейменовано у вулицю Карла Маркса. До 175-річного ювілею міста вулиці повернули історичну назву — Адміральська.
Майбутнє і доля нашої країни залежить значною мірою від загальної освіти молоді і її професійного навчання та її інтелектуальних і духовних властивостей.
Країна планує підняти всі гілки економіки на найвищий рівень науки й техніки, здійснити автоматизацію виробництва, гарантувати збільшення в продуктивності праці і підняти виробництво продукції на рівень кращих світових зразків. Щоб здійснити всі ці плани, нашій країні потрібні високоосвічені і надзвичайно кваліфіковані люди.
Освітня система України може бути розділена на наступні типи: молодша або фундаментальна школа, професійна і технічна школа і вища школа. Кожен тип школи має своє завдання: загальній школі доведеться надати молодому поколінню глибокі і тверді знання основних принципів наук і як використовувати їх на практиці. Найголовніше завдання, яке вирішує школа, — практичне навчання для трудових дій згідно вимог життя, соціального, наукового і технологічного прогресу. Професійна середня школа надає молоді середню освіту плюс виробничу практику.
Потім іде вища школа. Кожен рік багато людей вступають у вищі освітні установи: інститути й університети.
Щоб бути визнаним, кожен повинен мати хороші знання тем, що викладаються у середній школі, які мають ті ж учбові плани.
Вища освіта доступна кожному. Молоді чоловіки і жінки мають можливість вступу до інституту або університету. Студенти-дівчата навіть переважають в педагогічному, медичному і деяких інших інститутах. Установи вищої освіти мають підготовчі факультети для тих, хто працює в сільському господарстві, промисловості і демобілізувався з армії. Після проходження десятимісячного попереднього курсу і складання іспитів, вони реєструються . як студенти.
Країна має три види установ вищої освіти: університети, політехнічні і спеціалізовані інститути. Є багато нових і старих університетів в Україні. Серед них, без сумніву, ми можемо назвати Львівський університет. Навчання, дослідницька робота, соціальна діяльність, різні види спорту — все це частини життя студентів. Студенти, які мають здатність і бажання робити дослідження, можливо, стають аспірантами негайно після випуску.
Вулиця Адміральська — головна вулиця в перше сторіччя існування Миколаєва. Назва запропонована поліцмейстером Павлом Федоровим у 1822 р., але не затверджена генерал-губернатором Миколаєва адміралом Олексієм Грейгом. Повторно запропонована поліцмейстером Григорієм Автономовим. Затверджена адміралом Михайлом Лазарєвим в 1835 р. Назва дана по будинку головного командира Чорноморського флоту (1793 р.), від якого починалася ця вулиця. Оскільки флотом командував адмірал, то його будинок у просторіччі називали «адміральським». Звідси й пішла назва вулиці.
На цій вулиці мешкала міська знать — офіцери морського відомства, чиновники, купці. Тут будували красиві кам'яні дво- і триповерхові будинки, адміністративні будівлі, торгові приміщення.
Замощення вулиці Адміральської почалося в 1820-ті роки. Довгий час вона не мала освітлення, а лише в 1823 році, починаючи від будинку головного командира Чорноморського флоту і до штурманського училища, що знаходилося за будівлею 2-й жіночої гімназії, були встановлені гасові ліхтарі.
Після революції, в 1920-ті роки, перейменовано у вулицю Карла Маркса. До 175-річного ювілею міста вулиці повернули історичну назву — Адміральська.