Якою частиною мови є виділене слово в реченні
Хотів би я знати, про що той струмочок у мріях своїх гомонить між травою.
А частка
Б прийменник
В сполучник
Г вигук
2. Якою частиною мови є виділене слово в реченні
Ви знаєте, як липа шелестить?
А частка
Б прийменник
В сполучник
Г вигук
3. Якою частиною мови є виділене слово в реченні
Прощай, Гарольде! Хай тебе Господь хранить в путі.
А частка
Б прийменник
В сполучник
Г вигук
4. Укажіть речення, у якому вигуки відокремлюються комами (окремі розділові знаки вилучено)
А Ой ви мене злякали.
Б Ой летіла зозуленька, на калині сіла.
В О земле рідна, я тебе люблю.
Г Ой ти, дівчино, з горіха зерня.
Д О князю, служитиму тобі вірно!
5. У якому рядку відсутній вигук
А Оте „ура” ще довго вчувалося тим, хто вижив після атаки.
Б Пере скажіть, будь ласка, котра година.
В Ой, як гарно навколо!
Г Гей ти, хлопче, топчи стежку до нашої хати.
Д Оце так! А я думав, що ви до уроків готуєтесь.
6. У якому рядку всі слова – вигуки
А леле, дінь, проте, щоб
Б фе, даруйте, лише, хай
В гей, доброго ранку, авжеж, нехай
Г добрий вечір, цур, оце, хоч
Д ну, ах, вибачте, ех
7. У якому реченні не ставляться розділові знаки після вигуків
А O як я люблю рідну землю.
Б Гей гуси-лебеді, летіть над полями, над морями.
В Ой ти, дівчино, з горіха зерня.
Г Гей над ставом верба похилилася.
Д О це так добре.
8. Запишіть номери вигуків, які треба написати через дефіс
1 будь(ласка); 2 (кру)кру; 3 (куку)ріку; 4 (от)тобі й на; 5 (на) добраніч; 6 (ку)ку; 7 (куд) кудах!
8 (їй)право; 9 (оце)так; 10 (агов)гов; 11 (ба)бах; 12 (їй)бо; 13 (до)побаченн
А 1, 2, 3, 5, 6, 13
Б 2, 3, 6, 8, 10, 12
В 2, 6, 7, 9, 10, 11
Г 6, 8, 9, 10, 11, 13
Д 1, 2, 5, 7, 9, 12
9. Вигук виділено у реченні
А О земле моя, нема рідніш за тебе.
Б О юність, ти наша надія, майбутнє належить тобі.
В Ой, Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий.
Г На жаль, погода зовсім зіпсувалась.
Д Не будіть мене, будь ласка, ліси шелестливі.
10. Усі вигуки є емоційними в рядку
А О! ич! овва! от тобі й на!
Б Ой! ех! ай! гей!
В Овва! ех! о! хрусь!
Г Агов! год ох!
Д Кукуріку! о! ой! овва!
11. Усі вигуки є сполукальними в рядку
А жах! от тобі й на! будьте ласкаві! цок-цок!
Б соб! цабе! киць-киць! вйо!
В геть! агов! овва! годі!
Г гей! хрусь! ласкаво годі!
Д гав-гав! ку-ку! ой! ех!
12. Усі вигуки є звуконаслідувальними в рядку
А ура! ґвалт! рятуйте! лихо!
Б ой! ет! тю! фу!
В тік-так! няв-няв! ф’ю-ф’ю! брязь!
Г пхе! дзинь! ого-го! леле!
Д от тобі й маєш! киць-киць! годі! добридень!
в когось вона є. хтось її втратив. комусь вона не дає спокійно жити… хто вона взагалі така, ця совість? чи потрібна вона сучасній людині? питання не з легких. насамперед, треба розібратися, що таке совість.
як правило, про неї починають думати тоді, коли вона вже мучить людину. особливість совісті в тому, що вона не має чітких зовнішніх критеріїв. поняття совісті у кожної людини своє. вона надає людині орієнтир в світі її пріоритетів та вчинків. совість є оцінити свою поведінку з точки зору моральних цінностей конкретної людини. те, що для одного є неприйнятним, для іншого – деталь, не варта уваги.
на мою думку, совість – здатність людини до морального самоконтролю, що висвітлює всі думки та вчинки з позиції «добро/зло». якщо людина робить хибний крок, або помилковий вибір, чи просто кривдить близьку людину, наприклад, совість як внутрішній дзвіночок починає тривожити її, нагадуючи, та звертаючи увагу на те, що саме було зроблено неправильно. таким чином, людина має можливість виправити свою помилку та тим самим розвиватися як особистість.
але є такі люди, що не звертають уваги на совість. вони продовжують робити неправильні вчинки і врешті решт встають на темну сторону свого шляху. голос їхньої совісті не зникає, ні, але він слабшає та робиться зовсім нечутним. такі люди можуть наробити в своєму житті та житті близьких багато нещасть.
совість завжди йде рука об руку з добротою та чесністю. прислухайтеся до неї, це ваш безцінний помічник, який в будь-яку хвилину готовий прийти вам на , щоб зробити сильною, чесною, духовно розвиненою особистістю з гарною душею.
У чому полягає гідність людини?
Я часто задумуюсь над тим, у чому полягає гідність людини. Загалом гідність - це поняття, що дозволяє характеризувати людину, як моральну особистість. Всі ми повинні гідно жити, працювати, спілкуватися. Досить часто виникають ситуації, у яких треба бути уважними, щоб не переступити межу та не втратити гідність.
На мою думку, гідність ховається у благородних вчинках та чистих думках. Людина, яка не лукавить, не обманює, не жадає зла іншим має сформовані життєві цінності та може по праву зватися гідною. Така особистість завжди діятиме за законами совісті та честі. Бути гідною людиною - це дуже важливо. То ж поважаймо одне одного, виховуймо благородство душі та серця!
Объяснение: