(якщо можна, то ще намалювати схему к реченню к кожному реченню)
1. Тільки цвіркун цвіркоче в житі шелестить сухий колос та інколи запідпадьомкає
перепелиця. 2. Креснула блискавка торохнув грім немов на залізний дах
сипнули повну торбинку каштанів (Гр. Тютюнник). 3. Сади осипалися милі що чарували так
мене і знов Дніпра чекають хвилі коли їх крига одягне (В. Сосюра). 4. З-за землі на крива-
вій попрузі неба скочила невеличка іскорка довга променяста смуга простяглася від неї над
землею далі викотився серп огненного кільця й пучок світла полився розливаючись по горах
лісах по високих будівлях (Панас Мирний). 5. Ще трималися по садках пізні сливи й пізніми
яблуками було обкидано гілля як раптом пішов сніг (Є. Гуцало).
Не страшно змінювати хобі, наче рукавички. Це ж і є пошук свого шляху житті. Людина не дізнається, що саме їй підходить, доки не спробує. Не страшно навіть змінювати спеціальність в університеті, якщо через півроку навчання ти розумієш, що це - "не твоє". Я вважаю, що кожна людина має знайти себе. Звичайно, це не легкий шлях. Але займатися тим, що приносить духовне натхнення - дійсно цікаво.