З якого твору цей уривок усі вони були різні й усі рідні. усіх їх об'єднувало одне почуття єдиної сім'ї те незабутнє й неповторне що перед лицем щоденних небезпек гуртуєна війні чисті серця юнаків ​а) давня казка б )дорогою ціною г)сто тисяч в)ніч перед боєм​

Люди, які володіють нею вільно можуть дуже точно передавати відтінок мови, висловлюючи одну і ту ж думку або в дуже смішний манері (що неодноразово обговорюється в темах про те, як смішно звучать українські слова і вирази) так і поетичне. Особисто я можу говорити і на києво-полтавському діалекті, який вважається офіційним українською мовою, так і суржиком, так і з вживанням діалектів інших регіонів. За виразності його можна порівняти з іспанською мовою. Щось спільне є і з німецьким. Принаймні за словами точно (перше, що спало на думку слова кома і фарба, які в обох мовах мають схоже звучання і значення).

Одним з майстрів українського слова я вважаю відомого композитора і поета Володимира Івасюка. Одна його "Червона рута" - вже давно класика. Інші пісні не гірше. І дуже показово, що загинув він за дивних обставин.

Крім того, переконаний, що некоректно приводити в приклад прикордонні райони. Наприклад в Берегово велика частина міста говорить взагалі на мадярському, а в деяких селах цього району українського взагалі не знають - він ними і не треба, тому що до кордону 5 км і вони вільно ходять туди-сюди. Природно, що в таких місцях буде мішанина не на користь української мови, якого зараз в Україні, на жаль, і без того мало. Він практично не розвивається і залишився на рівні середньовіччя, а переважна більшість сучасних слів іноземного походження. Ось і виходить, що зараз українська мова виявляється тільки в піснях і анекдотах

Сонце нещадно палить, залишаючи відблиски своїх гарячих променів у прохолоді швидкоплинної річки. Зелені трави буяють під їх теплом. 

 Верба схилилася до води,щоб окунути свої довгі зеленаві коси у воду. 

У зарослях очерету, в тіні, відпочивають та вичікують комах жаби. Гармонія всюди. Здається, ніхто ніколи не порушить недоторканність цього місця. 

Козача гора височіє над усією цією красою та доповнює пейзаж. Мабуть, нею раніше мандрували  козаки, але саме зараз вона велично відпочиває.

Як же тут гарно. Наша мальовнича країна багата такими мальовничими місцями, але, як і це, кожне з них - неповторне. 

Ліс узимку. Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.