За хлівом, обіч стежки на л..ваду, панувала калина. Радувала всіх і рясним білим цвітом, і чрвоним листям восни, і ро..кішними пур- пуровими кетягами. Духмяний калиновий чай із домішками звіробо.. і чебрец.. був першими ліками від будь/яких недуг. Вика крислата липа росла на межі із сусідами. У лікувальну силу шового цвіту свято вірили з давніх/давен. Недаремно ним бабуся виліковувала всі наші кашлі, а бджоли пов..ртали солодкий нектар пр..красним липовим медом. Вчорами околицю п'яни пахощ.. м'яти. З нею бабуся, обов'язково додаючи чебрец. і глоду, заварювала чай. Зілля пов.ртало здоров'я й си- у людям. Чи ж можна не/захоплюватися зеленим розмаем такого таїнства? Доберіть із тексту слова для словникового диктанту з теми «Правопис закінчень іменників || відміни в родовому відмінку»,додайте три-чотири власні приклади

Я народилась та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнена, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.
Київ,Одеса,Харків,Львів,Полтава-казкові куточки нашої Батьківщини.
Взагалі,кожне місто в Україні чудове,найгарніше.
Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.

Мама моя вчила мене з дитинства поважати людей, бо від того, як ти ставишся до оточуючих, залежить і їх ставлення до тебе. Вона навчила працювати так, щоб приносити радість собі і іншим. Вона навчила мене доброті, людяності, чуйності. А мамина пісня! Я не пам’ятаю, які пісні співала мати мені, коли я був немовлям. Але зате я напевно знаю, що це були такі ж пісні, які співала вона й моєму молодшому братикові:
Рости ж, синку, в забаву, Козачеству на славу…
Мамин власний приклад теж багато значить для дитини. І я, дивлячись на маму, яка завжди в роботі, навчився не витрачати даремно свого часу, а творити якісь, хай і маленькі, але добрі справи: допомагати мамі, захищати молодших, поважати старших. Я вдячний своїй мамі, бо все хороше, що я маю, — то від неї.