У народній творчості є багато різних та цікавих жанрів. Але на мою думку, прислів'я є одним із найцікавіших жанрів.Адже народ коротко та влучно характеризує людину, її поводження.
Прислів'я "У чужому оці порошину бачить, а в своєму пенька не помічає", є дуже влучним образом людей, поведінка яких дуже подібна до тих Варвар, які дуже люблять встрявати не у свої справи.Наприклад, у прислів'ї "У сусіда і трава зеленіша" є майже синонімом цього прислів'я. Я вважаю, що дуже багато сучасних людей гають за життям одне одного, і буває, починають шепотітися у неї за спиною. Хоча самі "не помічають" своїх помилок.
На мою думку, це дуже неправильно, і перед тим як дивитися за чужими порошинками, то спочатку треба придивится, а чи немає у вас пенька, а якщо його немає. то треба слідкувати, щоб жодна порошина не потрапляла у наші очі.Але ідеальних людей немає, томі насамперед потрібно слідкувати за собою, а інших не вчити. Тому що завжди знайдеться кому навчити, а от до не кожен здатен.
ось такий невеличкий твір. Якщо сподобалося Кажуть, що у мене твори виходять!)))
У народній творчості є багато різних та цікавих жанрів. Але на мою думку, прислів'я є одним із найцікавіших жанрів.Адже народ коротко та влучно характеризує людину, її поводження.
Прислів'я "У чужому оці порошину бачить, а в своєму пенька не помічає", є дуже влучним образом людей, поведінка яких дуже подібна до тих Варвар, які дуже люблять встрявати не у свої справи.Наприклад, у прислів'ї "У сусіда і трава зеленіша" є майже синонімом цього прислів'я. Я вважаю, що дуже багато сучасних людей гають за життям одне одного, і буває, починають шепотітися у неї за спиною. Хоча самі "не помічають" своїх помилок.
На мою думку, це дуже неправильно, і перед тим як дивитися за чужими порошинками, то спочатку треба придивится, а чи немає у вас пенька, а якщо його немає. то треба слідкувати, щоб жодна порошина не потрапляла у наші очі.Але ідеальних людей немає, томі насамперед потрібно слідкувати за собою, а інших не вчити. Тому що завжди знайдеться кому навчити, а от до не кожен здатен.
ось такий невеличкий твір. Якщо сподобалося Кажуть, що у мене твори виходять!)))
Д. - давальний відмінок, відповідає на питання (дати) кому? чому?
Р. - родовий відмінок, відповідає на питання (нема) кого? чого?
К. - відмінок, в якому ми ніби звемо когось(обов'язково з кличною інтонацією)
Р. Лариси Єгора Анатолія Антоніни Олени Руслана
Д. Ларисі Єгорові Анатолієві Антоніні Олені Русланові
К. Ларисо! Єгоре! Анатолію! Антоніно! Олено! Руслане!
Щодо родових відмінків імен Єгора та Руслана я не впевнена, а так ніби усе правильно.