Закінчення -а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку
А Пирятин, відсоток, квадрат Б трикутник, мітинг, атестат
В Краматорськ, Кавказ, Київ Г радіус, гопак, синтез
Д монітор, водограй, Тернопіль​

Объяснение:

До болю стискалося серце поета від думок про страждання рідного народу в кріпацькій неволі, яку гнобителі намагалися видати за веління "всемогутнього справедливого" бога. І тоді з'явилася потреба сказати останнє слово рідному народові, закликати народ порвати кайдани і "вражою кров'ю" окропити волю, потреба висловити палку віри у світле майбутнє батьківщини, у велику вільну нову сім'ю, де і його борця за щастя народу згадають..."незлим тихим словом". Так з'явився "Заповіт". Шевченко написав цей твір наприкінці 1845 року, перебуваючи майже у безнадійному стані. Але міцний організм Тараса Григоровича переміг тяжку хворобу. Отже, не судилося "Заповіту" стати останнім словом народного співця. Після того Шевченко написав ще багато творів, які прославили його. Та не забувся й "Заповіт". Музику на текст "Заповіту" писало багато композиторів. Та пісня поширилася з музикою, що була створена полтавським учителем Гордієм Павловичем Гладким. І в наші часи, вшановуючи Шевченка, ми співаємо "Заповіт", покладений на музику полтавським учителем.

  Скласти діалог про рідний край пропоную так:
- Привіт, Артеме! Дуже радий тебе бачити. Тобі сподобалось вчитись в Англії?
- Привіт, Дмитро! Звичайно. Це дуже гарна країна. Проте, я весь час сумував за Батьківщиною.
- Мабуть, коли живеш тут, то не відчуваєш того, що тобі так дорого.
- Так, я згоден з тобою. Поки я жив в Україні, то думав, що переїзд дасться мені з легкістю. Проте, через пару тижнів в мене почалась несамовита туга за рідним краєм.
- То ти щасливий, що повернувся?
- Так, все мені тут рідне: поля, річки, соковито-зелені дерева, люди. І навіть їжа. Тепер я знаю напевне, що Україна - найрідніший куточок на Землі. Дякую за розмову, мені треба бігти до бабусі. Бувай!
- Бувай!