Закінчити речення за твором русалонька із 7-в: 1. софійку під час їїсумних роздумів про русалоньку і принца вті 2.сніжанна працювала 3. кота баби валі звали 4. вадим казав про те,що його рі 5. софійка вперше перемістилася в часі і побачила 6. вадимова бабуся передала софійці 7. коли софійка зайшла до вадима він ховав у шухляду 8. найперше о в пало в вічі софійці коли вона побачила гордія кулакі
Так
Объяснение:
Поняття народу і населення часто плутають. Проте між ними існує суттєва різниця.
Якщо кількість людей приїжджає на певнн місце і починає облаштовувати своє життя: будує будинки, народжкє дітей, збирає врожай. Таких людей ще не можна назвати народом. Так, є люди, будинки, домашні тварини, вулиці, діти. Але це ще не народ, правильніше було б назвати їх поселенням, селом, а, з часом, містом.
Пізніше у населення з'являються свої індивідуальні риси. Вони унікальні, властиві саме цим людям.
Тобто народ - це люди, що народились у визначеному місці, живучи за законами роду, сформували свої звички, традиції.
Їхній побут, організація життя, символіка, традиції, знання, досвід є джерелом їхньої сили. У таких умовах ростуть інші діти, люди повніше відчувають себе частиною одного цілого.
1. Вклонімося жінці, її материнській величності, її беззахисності і силі, яку не здолати. (Л.Забашта.)
2. Все залежить від людських зіниць: в широких відіб'ється вся епоха, у звужених — збіговисько дрібниць.(Л.Костенко.)
3. Відгодована злість, і хитрість, і закута в броню брехня атакують добро і щирість серед ночі й білого дня. (В.Симоненко.)
4. Я бачила, як гинуло найкраще, як родичі мої гнили по тюрмах і як високе низько упадало. (Леся Українка.)
5. Народ ніяк не стане няньчитись з таким, який йому чужий. (П.Тичина.)
6. Простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова. (І.Франко.)
7. В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. (М.Коцюбинський.)
8. На зоряному тлі побачив Давид її, Зінчине, змучене й зраділе обличчя. (А.Головко.)