Вона старенька, але не дивлячись на це, вона дуже глибока. Вода в ній завжди прозора і прохолодна.
Саме тому мені не дозволяють одразу пити воду з криниці. Я дуже рад/а, що у моєму дворі є така криниця.
Варіант Б
Мамині очі
У моєї мами найгарніші очі на світі. Вони схожі на польові квіти - волошки. Мамин погляд лагідний, теплий, щирий. Він завжди світиться любов'ю до мене і всієї родини. Від матусиного погляду стає затишно на душі. Але інколи, коли я не слухаюсь, очі мами стають сумними. Міняється навіть їх колір - з волошкових вони стають сірими. І тоді мені хочеться виправитися, щоб мамин погляд став знову веселим.
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів - такою запам’яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.
У нас у дворі стоїть криниця.
Вона старенька, але не дивлячись на це, вона дуже глибока. Вода в ній завжди прозора і прохолодна.
Саме тому мені не дозволяють одразу пити воду з криниці. Я дуже рад/а, що у моєму дворі є така криниця.
Варіант Б
Мамині очі
У моєї мами найгарніші очі на світі. Вони схожі на польові квіти - волошки. Мамин погляд лагідний, теплий, щирий. Він завжди світиться любов'ю до мене і всієї родини. Від матусиного погляду стає затишно на душі. Але інколи, коли я не слухаюсь, очі мами стають сумними. Міняється навіть їх колір - з волошкових вони стають сірими. І тоді мені хочеться виправитися, щоб мамин погляд став знову веселим.
Объяснение:
надеюсь
ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів - такою запам’яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.