Кожного дня, з новими обертами набирає популярності такий суспільний рух, як волонтерство. Надзвичайно багато волонтерських груп з'явилося в Україні за останні роки. Це позитивний знак того, що ми змінюємся і змінюємо Україну. Стає зрозуміло, що суть мого проекту — волонтерство, а саме - до на схід. Річ у тім, що я живу в маленькому місті, де є одна-дві волонтерські організації, про які майже ніхто не знає. І це дуже погано, адже є стільки людей, які хотіли б до цим самим можливо врятувавши безцінне життя.
Тому я вважаю, що не можна втрачати цей шанс, і створити таку волонтерську організацію, яка охопить все місто і район.
Все правильно, только кое где лишние запятые были и пробелы не там стояли
Зачин – це початок твору в українські народній творчості. Пропоную навести приклади зачинів із таких казок: «Бідний вовк»: «Був собі бідний вовк. І був він дуже голодний бо ніде нічого не може впіймати». «Жнка, що мала крила»: «Жив на світі бідний чоловік зі своїм сином Петриком. Їм двом минав вік, як вода по камінню. Спливли тижні за тижнями, роки за роками». Ці два зачини є досить нетиповими та незвичними. Можна навести приклади і типових зачинів, які характерні для української творчості: «Були собі цар і цариця, а в них – три сини».
Кожного дня, з новими обертами набирає популярності такий суспільний рух, як волонтерство. Надзвичайно багато волонтерських груп з'явилося в Україні за останні роки. Це позитивний знак того, що ми змінюємся і змінюємо Україну. Стає зрозуміло, що суть мого проекту — волонтерство, а саме - до на схід. Річ у тім, що я живу в маленькому місті, де є одна-дві волонтерські організації, про які майже ніхто не знає. І це дуже погано, адже є стільки людей, які хотіли б до цим самим можливо врятувавши безцінне життя.
Тому я вважаю, що не можна втрачати цей шанс, і створити таку волонтерську організацію, яка охопить все місто і район.
Все правильно, только кое где лишние запятые были и пробелы не там стояли
«Бідний вовк»: «Був собі бідний вовк. І був він дуже голодний бо ніде нічого не може впіймати».
«Жнка, що мала крила»: «Жив на світі бідний чоловік зі своїм сином Петриком. Їм двом минав вік, як вода по камінню. Спливли тижні за тижнями, роки за роками».
Ці два зачини є досить нетиповими та незвичними.
Можна навести приклади і типових зачинів, які характерні для української творчості: «Були собі цар і цариця, а в них – три сини».