Записати іменники в чотири колонки за відмінами. Троянда, вишуканість, суддя, лінія, селянин, батько, гордість, мати, маля, лоша, Дніпро, місце, любов, курча, м’ята, висновок, відстань, тім’я, яйце, Тетяна, Лука, верф, плем’я, враження, позиція, весло, груша, ніч, кров, країна, джміль, сіль, звичка, олія, радість, мати, теля, стеля, ім’я, ягня, кошеня, староста, плащ, дівча, місце, зелень, водій, скатерть, круча, гордість, вікно, щеня, собача, знання.

Твір-мініатюра на тему весна

Весна – це пора пробудження природи. Після глибокого зимового сну під сніговим покривом відтає замерзла земля. Зігрівшись під теплими променями сонця, оживають дерева. З-під снігу переглядають перші квіти весни – білі проліски.

З далеких теплих країв повертаються перелітні птахи приносять з собою свої мелодійні дзвінкі пісні. Всюди відчувається запах весни. Великі бруньки на деревах і кущах швидко розкриваються, перетворюючись в яскраво-зелені молоде листя. Зацвітають сади, і їх солодкий аромат розносить на всі сторони теплий весняний вітерець

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене ніби камінь звалився з душі.