Записати, пояснити, чому обставини не відокремлюються Бійці сиділи деякий час задумавшись.
Негоже сидіти цілий день склавши руки.
Всякому своя доля: один рук не покладаючи працює, а другий його працю без клопоту поїдає.
Хлопець лежав розпластавшись.
2. Редагування
Виправити помилки в побудові речень з відокремленими обставинами Повертаючись із музею, йому довелось заглянути в школу.
Згадуючи село в моїй уяві постають літні вечори.
Розглядаючи пошту мою увагу привернув лист із редакції.
Блукаючи осінніми алеями, милуючись нестаріючими краєвидами, відчувається довкола присутність тіней великих людей.
Більшістю приїжджих, не ганяючись за оригінальністю, відвідуються одні й ті самі місця.
Очі Степана, одірвавшись поглядом від землі, уперше за цей вечір підвелися до неба.
Довідка: лиха прикупивши; склавши руки; не відчуваючи під собою ніг; не розгинаючи спини; не ївши, не пивши; не переводячи духу.

На зустрічі з діловими партнерами ми вирішили поставити усі крапки над і. Моєму товаришу не треба кидати гроші на вітер. У новій школі я почувала себе не в своїй тарілці. Ніхто його не тягнув за язик. Зверху восьмиповерхового будинку я бачила місто як на долоні. Ми зустрілися віч на віч. Від новин, які сьогодні показали, у мене голова йде обертом. Він зник, як крізь землю провалився Мені від цієї приголомшливої звістки просто відібрало мову. Коли подруга розповідала мені це, вона попередила, щоб я ані пари з вуст. Друзі набешкетували, і домовились щоб про те що сталося ніхто ані пари з уст. Наші народні обранці можуть довго й наполегливо блудити словами. Словом можна приголубити, але можна й вбити! Його мова була така приємна, неначе він голубив словами. Він чинить нерозумно, бо не бачить далі свого носа.

Свою спадщину — Київ — князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив. Нехай усі — і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.

Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. Купол і дах вкриті листовим свинцем.

Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески суцільними килимами огортають стіни, склепіння і стовпи собору, серед яких височіє під куполом велична постать Оранти. Важко переоцінити художню вартість софійських мозаїк. Вони, безумовно, є пам'ятниками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у своїй первісній красі.

Фрески Софії збереглись менше, ніж мозаїка. Багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди.

Київська Софія — справжня скарбниця давньоруської культури, невмируще джерело знань про далеке минулого нашого народу. Нині — це всесвітньо відомий музей.