Записати прикметники разом, окремо або через дефіс.
власно/ручний, напів/офіційний, лісо/степовий, всесвітньо/відомий, історико/культурний, навчально/виховний, дрібно/каліберний, п’яти/процентний, військово/зобов’язаний, військово/морський, воєнно/стратегічний, українсько/російський, правильно/складений, м’ясо/молочний, машино/будівний, зовнішньо/політичний, п’яти/денний, рава/руський, жовто/гарячий.

Моя родина дуже бережливо відноситься до речей, пов’язаних з історією нашого роду. так, з покоління в покоління предмети інтер’єру, особливі речі та фотографії. завдяки такої традиції я дуже добре знаю біографію моїх предків. так, мені відомо, що бабуся моєї бабусі була відомим у полтаві лікарем. до неї приїжджали із різних кутків країни. під час великої вітчизняної війни вона була головним лікарем у військовій лікарні та врятувала багато наших співвітчизників. були випадки, коли вона залишалась у лікарні на троє, четверо діб, іноді без сну та їжи. колеги дуже поважали її, тому що вона завжди оточуючим.  після війни в неї народилась донька – моя бабуся, яка через тридцять років також стала відомою в медицині людиною. вона стала хірургом-кардіологом і щоденно рятує хворих. по матусиній лінії в нас усі лікарі. мій дідусь родом з донеччини він ріс у родині шахтарів. його батько загинув у 1942 році під сталінградом разом зі старшим братом. з дванадцяти років він мусив піти працювати, щоб якось матусі, в якої на руках залишилося ще троє дітей. дідусь був самим старшим та пішов працювати у шахті. усе життя він мріяв стати авіаконструктором і після закінчення школи пішов навчатись в авіаційний інститут м. києва. мій дідусь дуже цілеспрямована людина, що звикла досягати у житті високих цілей. зараз він на пенсії, але залишається дуже активним і я часто звертаюсь до нього, коли мені потрібна при виконанні складних завдань. знати історію своєї родини дуже важливо – тільки так ми можемо виховувати в своїх дітях повагу та любов до близьких. крім того, народження сімейних традицій та їх зберігання отримати почуття кріпкої великої родини. саме з таких історій ми починаємо дивитися на життя по-іншому. адже не дарма говорять, що людина без минулого не може мати майбутнього! (міста і професії зміниш, я скинула з інтернета)

всі люди суспільство, а в суспільстві в цілому існують надзвичайно важливі аспекти, які повинні враховуватися всіма людьми. варто зазначити, що суспільство має різні форми та прояви, одним з найбільш численних суспільств є народ або нація. як правило, народ має власну мову, яка об’єднує усіх цих людей і робить їх у цілому значно ближче, ніж вони були раніше. саме це і визначає важливість рідної мови для життя і розвитку суспільства.

в якості гарного прикладу ми можемо розглянути все українське суспільство. держава україна має державну мову. при цьому наша українська мова по-справжньому велика, вона використовувався багатьма поетами, прозаїками, українською мовою розмовляли знаменитості минулого, нею розмовляють багато хто із сучасних відомих і визнаних особистостей. в той же час не можна не звернути увагу на той факт, що українська мова зовсім не є єдиною в україні, адже багато людей чомусь використовують російську мову. бути може, в цьому і криється корінь проблем нашої держави. необхідно згадати історію. якщо ми зробимо це, ми зрозуміємо, що українська мова раніше використовувалася і нав’язувалася представниками народу, який сьогодні веде себе надзвичайно агресивно по відношенню до нашого українського народу. у свою чергу українців нерідко ділять саме за мовною ознакою. скільки разів вже помічено й сказано про важливість російської мови, про те, що їй потрібно надати особливий, спеціальний, навіть державний статус. і все це намагаються зробити навіть незважаючи на той факт, що наша країна є україною, а не росією.

я думаю, що якби на всій території україни єдиною поширеною мовою була українська мова, ситуація в нашій країні була б дещо кращою. зникла б необхідність реалізовувати інтереси сусідньої держави в україні, зникли б приводи критикувати будь-яку проукраїнську владу, яка отримує кермо влади в свої руки. зрештою, всі українці, незалежно від того, де вони живуть – на заході, в центрі, на сході чи півдні – відчували б в повній мірі, що всі ми – єдиний народ, у якого є одна велика спільна цінність, яка нас об’єднує. і ця цінність – рідна мова, якою володіємо переважно ми. думається, що розвиток мови був би тотожнім розвитку всього народу в цілому. це принесло б тільки найкращі результати.

значення рідної мови для суспільства переоцінити практично неможливо. адже це значення дуже велике. завдяки рідній мові люди відчувають, що вони стають ближчими, що між ними дійсно є щось спільне, що можна використовувати при виникненні конфліктів з іншими країнами. основна функція української мови – консолідуюча, в цьому можна переконатися на прикладі безлічі різних країн.