Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. З’ясувати вид зв’язків між частинами речень. Накреслити схеми речень.
І. Мовчала ніч; усі мовчали; і соловейко задрімав; на небі зірочки блищали, за гаєм місяць виглядав (Л.Глібов). Виводить натхненно й пронизливо пташка, і жаль, що пташину ту мову дзвінку поетам, які б не були вони, важко в житті перекласти на мову людську (Д.Луценко). Юність вчать – наука їй не шкодить, але рветься зойк у мене з вуст: хай до неї близько не підходить із своєю міркою Прокруст! (В.Симоненко)
ІІ. Книги – морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить (І.Франко). Слова одні нам тішать слух і зір, а інші нас відштовхують раптово, в одних – огонь і істина жива, а є мертвотні, крижані слова (М.Рильський). Хочеш вік прожить немарно ти - вищої шукай собі мети, щоб за тебе більшая була: за великою зростеш і сам, з нею воля духові й рукам і великі на весь світ діла (Б.Грінченко).
ответ:1.Усі мені несуть добро: Дніпро, і Міссісіпі й Рейн.
2.Українська пісня -бездонна душа мого народу.
3.Дурний язик -голові не приятель.
4.Юпки, свитки, штанці у кутку на жердині висить одежа.
5.Визрів рано. і потихеньку вечір підкрадається.
6.Народився у Полтаві Котляревський, звісна річ, багато чув про козаччину.
7.Гуси, за переказом розбудили сторожу і врятували Рим.
8.Не дивись доле так журливо.
9.Холодні північні вітри лютували опівночі.
10.У нього прекрасні були риси обличчя: брови ,губи і очі.
11.Совість- є Божею іскрою в душі.
12.Хруснули гілки- і здавалось зашумів весь ліс.
Объяснение:
Объяснение:
Для исследователя иные исторические эпохи примечательны тем, что могут дать богатую информацию и пищу для размышления о том, как падок человек на всевозможные модные безделушки и украшения. В данной статье речь пойдёт о «новоявленном» модном течении, которое сейчас особенно распространено среди молодёжи (и оказывается среди людей отнюдь не юного возраста) – это стремление приукрасить своё тело «специфическим» рисунком, т.е. – татуировкой. Исторические факты и свидетельства говорят о том, что татуировка («tattoo» или "tatu" означает "рана", "знак") – это очень древнее искусство. Первое упоминание о татуировке можно встретить в работах известных античных авторов, например: древнегреческий историк Геродот, описывая быт и культуру скифского народа упоминает, что скифские князья и воины наносили специальные татуировки на свои тела, чтобы подчеркнуть и подтвердить своё благородное происхождение и отношение к привилегированному классу. «Последующие исследования обнаружили, что скиф без татуировок мог принадлежать только к низшему сословию племени, касты, рода.
«Раскопки в Горном Алтае в 1948 году Пазырской группы курганов пролили свет на татуировку скифских племен. Уникальной находкой стало тело скифского вождя. Этот вождь погиб в бою. Его череп был пробит в трех местах боевым чекалом. Набальзамированное тело погребли вместе с женой и наложницей. Погребение относят к 5-4 вв. до н.э Татуированными у вождя оказались грудь, спина, обе руки и голени.