Записати речення, розставити розділові знаки, скласти схему, зазначити в дужках тип зв'язку в ССК. 1. Великі дощові краплі різко застукали зашльопали по листю спалахнула блискавка і гроза вибухнула.
2. На другий день погода була погана ще ні тато ні мати не виходили до чаю коли я прийшов у вітальню.
3. Усе небо було затягнуто йшов дрібний холодний дощ і тільки за свіжою зеленню можна було здогадатися що тепер весна а не осінь.
4. Він все одно збирався їхати і йому навіть не спадало на думку пошкодувати про те що він позбавляється можливості ще колись побачити княжну.
5. Постав над собою хоч сто вчителів вони виявляться безсилими якщо ти не можеш сам змусити себе.
6. Це суворе прізвисько недарма дано чолов'язі він кожну зиму і літо йде за звіром до лісу де синім туманом одягнені верхи ялин де з кедрів зеленим каптаном звисають важкі мохи йде він самотньо гріється мисливським димом і спить на снігу під сосною.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).