Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити відокремлені прикладки. Схарактеризувати їх, скориставшись алгоритмом.
1. Прибув мій канівський земляк Середа на ім’я Петро (Г. Костюк).
2. Дружина Платона Симиренка Софія за походженням французька дворянка швидко перейняла козацькі звичаї родини, охоче спілкувалася українською мовою (Л. Мацько).
3. Із Любечем давньоруським містом пов’язані долі багатьох руських князів Олега, Ярослава Володимировича, Святополка, Володимира Мономаха, Святослава Всеволодовича (М. Тищенко).
4. Особливо вразила і запам’яталася всім художня композиція Сашка Довженка «Святки» поетична розповідь про народні новорічні торжества (С. Плачинда).
5. Двадцятишестирічний лікар-мікробіолог майбутня зірка світової медичної науки і майбутній президент Усеукраїнської академії наук Данило Заболотний провів на собі перший експеримент, прийнявши винайдену холерну вакцину (Л. Мацько).
6. Михайла Щепкіна кріпака з Куртини викупили 1818 року в Полтаві за 7207 карбованців (М. Шудря).
7. Неподалік Сорбонни стоїть найстаріший храм Парижа, зведений за наказом Генріха І чоловіка Анни Ярославни (О. Балабко).
відповідь: дзвіни́ця софі́йського собо́ру — дзвіниця собору святої софії у києві, пам'ятка української архітектури в стилі українського (козацького) бароко[1][2][3]. є одним з українських національних символів та символів міста києва[3][8][9].
збудована в 1699–1706 роках[5][7] коштом гетьмана івана мазепи[1]. значно перебудовувалась у 1744–1748 роках за проектом йогана шеделя, у 1851–1852 роках за проектом єпархіального архітектора павла спарро надбудовано четвертий ярус[5]. вертикальна домінанта верхнього міста[1]. складова частина національного заповідника «софія київська»[10].
занесена до переліку світової спадщини юнеско під № 527 (в комплексі монастирських споруд собору святої софії)[11]. є пам'яткою культурної спадщини національного значення, охоронний номер № 1/2[12].
дерев у світі. Її незрівнянна краса
нагадує вродливу дівчину. Красива
береза за всякої пори року. Ранньої
весни вона покидає чудові сережки.
Потім береза закосичується молодою
зеленню. У моєму саді росте берізка її кора біла, вона немовби сяє в темряві. Листя нагадують сердечки. Знизу вони
опушені шовковистими волосинками. Гілки, тонкі, довгі, гойдаються від вітру, наче, переплітаються. Восени березове
листячко, що впало на вологу землю, нагадує мідні монети. Листя берези першим почигає жовтіти. Це зворушливо і трохи сумно.