Записати тільки новоутворені речення 1) Тільки сосна та дуби зберігають свій колір, бо вони шорсткі, стійкі, неподатливі (Панас Мирний).
2) Вітер скакав з розгону, а сонце висипало з-за хмар на землю своє останнє золото.
3) Перед лісосмугою стоїть у затишку наша калина, і жодна гілка в неї не здригнеться (М. Слабошпицький).
4) Якось над нашою хатою пролітав гурт лелек, і від них на землю падав незримий клекіт (М. Слабошпицький)

1. Майбутнє - [м а й б у т н´ е]
2. У слові три склади: май-бут-нє, усі відкриті.
3. Наголос падає на другий склад.
4. Голосні звуки: [а], [у]; [е] - буква є у цьому слові позначає один звук [е] так як стоїть після приголосного звука (Я Ю Є на початку слова, після голосного звука, після апострофа позначають два звуки; в інших випадках - один).
5. Приголосні звуки: [м], [й], [б], [т], [н´]. Звуки  [м], [б] - дзвінкі, тверді, звук [т] - глухий, твердий, звуки [й], [н´] - дзвінкій, м'які.
6. У слові 8 букв, 8 звуків.

Питання поділу істини і дружби є одним з основних філософських питань міжособистісних відносин. Справа в тому, що, на думку багатьох, істина в людського життя відносна, непостійна і навіть може знаходитися лише в чиїйсь уяві. А от друзі – це близькі люди, з якими багато чого пройдено. Чи варто засуджувати свого друга, якщо він вчиняє дії або говорить щось, що суперечить істині? Чи можна вважати ефемерну істину, прояви якої багатогранні і далеко не завжди послідовні, тим фактором, який може стати перешкодою між людиною та її другом?Добре відомо висловлювання одного давньогрецького філософа Платона про свого вчителя і теж філософа Сократа – «Сократ мені друг, але істина дорожча». Дійсно, якщо говорити про філософів, державних діячів, відомих письменників і взагалі людей, що здійснюють вплив на суспільство і користуються авторитетом, можна сказати, що істина для них повинна бути вище за дружбу. До цих людей прислухається суспільство, вони перед суспільством відповідають, а тому повинні насамперед бути чесними, справедливими, послідовними. Як би там не було, а при виникненні конфлікту між суспільними інтересами й інтересами окремо взятої людини, інтереси більшості завжди повинні мати перевагу над інтересами однієї особи. Наприклад, якщо керівник держави дружить з впливовим бізнесменом, підприємство якого забруднює навколишнє середовище і тим самим шкодить громадянам, інтерес більшості в даному випадку є важливішим, а дружба між керівником країни і бізнесменом повинна відійти на другий план.Що ж до простих людей, які не несуть великої відповідальності перед усім суспільством, то від них не слід вимагати віддачі переваги істини над дружбою. Якщо уявити ситуацію, при якій друзі ростуть разом з самого дитинства, протягом усього життя спілкуються, а потім, вже в старості, у них виникає конфлікт щодо питання, яке нібито містить істину, хтось із них може піти на поступки і визнати правоту іншого, навіть якщо це на його думку суперечить істині. Хороші і вірні друзі – це велика цінність у житті людини і не варто відмовлятися від них лише на тій підставі, що у вас різні погляд на ті чи інші питання буття та істини.Підбиваючи підсумки, можна сказати, що життя людини багатогранне. Однозначної відповіді на питання переважання дружби або істини дати не можна. Кожна життєва ситуація може тлумачитися по-різному, людина при визначенні своєї відповіді повинна задуматися про важливість конкретної ситуації і можливі наслідки для третіх осіб.