Записати та провідміняти ім’ я по батькові матері (батька). Визначити за до якого суфікса утворилося ім’я по батькові та до якої відміни, залежно від закінчення , воно належить. І таке буває!
Класний керівник звернулася до Іринки:

- Поклич, будь ласка, Петренко.

Іринка задумалася, кого саме покликати. Адже в класі є і Петренко Жанна, і Петренко Сергій.

Поміркуйте, кого має покликати Іринка -
Сергія чи Жанну.

1. Від троянди - пахощі, від людини - праця.

2. Усяк розумний по-своєму: один спершу, а другий - потім.

3. День хвалять увечері, вечір - уранці.

4. Жито сіють у воду, а пшеницю - в пору.

5. Людина вмивається вранці, кішка - увечері.

6. Місяць потрібний уночі, а розум - постійно.

7. Молоде дерево гнеться, а старе ламається.

8. Не вчи орла літати, а рибу - плавати.

9. Незваному гостю місце за дверима.

10. Нема вовка без лісу, а села - без лихого чоловіка.

11. Не ясла до коней ходять, а коні - до ясел.

12. Поле має очі, а ліс - вуха.

13. Спочатку дерево у корінь росте, а потім - у крону.

«Шлях кобзарів – це шлях народу!» Кобза р — український народний співець і музикант. Кобзарі були творцями, хранителями і передавачами епічної традиції у формі історичних пісень, дум (мелодійних речитативів змінюваних форм), релігійних піснеспівів, моралізаторських пісень, а також казок та переказів. Кобзарство — унікальне явище не лише української, а й світової культури, коріння якого губиться в історичних глибинах древньої Русі. Непроста історія кобзарства, багато в ній славних героїчних сторінок, багато сумних та гірких, а ще більше недосліджених та втрачених. Але незважаючи на все кобзарське мистецтво стало невід’ємною частиною життя українського народу, а кобза та бандура назавжди залишаються символом України