Запишіть речення, визначте їх типи. Сонце! Сонце! Його перші промені вдарили по очерету, по лузі, по плесу... Можна тільки відчуть з вишини, як до сонця тяжіє земля. За що себе корити? Як мені серце примусити знов повернутись в село? Чудесна київська осінь... Падає листя з київських каштанів. День осінній, але сонячний, ясний, щедрий. Шануйте здобуте трудом поколінь, помножте його у пошані. За правду, браття, єднаймось щиро. Але як швидко побіля вогню не бігай — все рівно обпечешся. Славнозвісне місто Чигирин. Зелений луг над річкою Тясмин. Неділя. Он лани, он лука, он сіножаті, он ліски, он села. От вам і природа.
Весна днем красна, а на хліб пісна. Літом сякий-такий бур’янець, а хліба буханець —то й ситий чоловік. Чудний бублик: кругом об’їси, а всередині нема нічого. Звабиш калачем, не відженеш і бичем. Не для Гриця паляниця. Паляниця — хлібові сестриця. Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя. Яка пшениця, така й паляниця. Добра паска, як є ковбаска. Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з’їсти.
Приказки:
Без хліба половина обіда.
Коли хліб на столі, то стіл — престіл, а коли хліба ні кусочка, тоді стіл лиш гола дошка.
Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений.
Люди — не татари, дадуть хліба і сметани.
Бублик — не хліб.
Мова мовиться, а хліб їсться.
Мій татуньо між двома хлібами вмер: старого не було, а нового не дочекався.
На чорній землі білий хліб родить.
На пшеничний хліб — масло, а на вівсяний — голод.
Житній хліб пшеничному калачеві дід.
По-перше, люди звикли до комфорту, коли не потрібно іти в бібліотеку, гортати сотні книг, щоб знайти відповідь на те чи інше питання. Достатньо ввімкнути світ телефон, і перед вами відкриється світ, в якому знаходяться чи не всі знання людства.
По-друге, вкрай важко підтримувати соціальні зв'язки у середовищі, де всі навколо вже давно поринули у світ сучасних технологій, коли у тебе немає доступу до всесвітньої павутини.
Отже, для сучасного життя, і для освіти в тому числі інтернет є просто необхідним.