1.Не винен я тому, що сумно співаю ,брати мої . 2. Зоре моя вечірняя,зійди над горою, поговорим техесенько в неволі з тобою. 3. Не покидай мене, пекучий болю, не покидай, важкая думо - муко . 5. Радуйся , земле моя! Радуйся , рідний народе!Сонце твоєї свободи цілому світу сія! 6. I слава твоя оживе неодмінно , і доля розквітне ,ясна моя україно, моя Україно, блакитна моя сторона ! 7. Обнімае земля небо голубе,о моя Вітчизно, я люблю тебе ! 8. Місяцю-князю, ничкою темною тихо пливеш ти стежкою таємною . 9. Де зелена тополина роздзвеніла жита... Слався, рідна Україно, наша земле золота . 10. Пісня моя, ти підстрелена пташко, мусиш замовкнуть і ти . 11. Пісня моя ,ти сердечна дружино, серця відра відрадо, в дні горя i cліз, як єдине віно к тобі любов у життя я приніс.
Схема: [ ], але [ ].
Речення розповідне, неокличне, складносурядне з протиставними відношеннями; 1 реч.: просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2 реч.: просте, двоскл., пошир., повне, неускл.
2. Зоре моя вечірняя,зійди над горою, поговорим техесенько в неволі з тобою.
3. Не покидай мене, пекучий болю, не покидай, важкая думо - муко .
5. Радуйся , земле моя! Радуйся , рідний народе!Сонце твоєї свободи цілому світу сія!
6. I слава твоя оживе неодмінно , і доля розквітне ,ясна моя україно, моя Україно, блакитна моя сторона !
7. Обнімае земля небо голубе,о моя Вітчизно, я люблю тебе !
8. Місяцю-князю, ничкою темною тихо пливеш ти стежкою таємною .
9. Де зелена тополина роздзвеніла жита... Слався, рідна Україно, наша земле золота .
10. Пісня моя, ти підстрелена пташко, мусиш замовкнуть і ти .
11. Пісня моя ,ти сердечна дружино, серця відра відрадо, в дні горя i cліз, як єдине віно к тобі любов у життя я приніс.