. Запишіть складні прикметники та словосполучення, знімаючи риску.
М’ясо/сальний, м’ясо/заготівельний, біло/блакитний, біло/церківський, буряко/збиральний, приємно/здивований, блідо/лиций, блякло/синій, молочно/кофейний, солоно/копчений, військово/повітряний, лісо/захисний, обер-нено/пропорціональний, червоно/блакитно/жовтий, світло/шкірий, світло/ шоколадний, хлібо/різальний, червоно/гарячий, всесвітньо/відомий, все-світньо/історичний, довго/тривалий, політико/економічний, політично/ зрілий, єдино/кровний, сувенірно/подарунковий, олово/рудний, дво/весловий, слюсар-но/монтажний, тепловозо/будівний, мало/досліджений, професійно/квалі-фікований, овоче/заготівельний, овоче/баштанний, західно/український, блакитно/окий, блакитно/синій, біло/сніжний, сніжно/білий, м’ясо/яєчний, м’ясо/консервний, сто/тисячний, хімічно/зв’язаний, ново/утворений, біло/ емігрантський, біло/червоний, кам’яно/вугільний, народно/господарський, народно/демократичний, трамвайно/тролейбусний, психолого/педагогічний, психологічно/непідготовлений, суспільно/шкідливий, суспільно/політичний, військово/геодезичний, військово/зобов’язаний, широко/доступний, хлібно/ булочний, зелено/золотий, історико/філософський, овоче/переробний, олов’яно/сірий, індо/європейський, індо/африканський, зубо/подібний, зубно/піднебінний, сірувато/димчастий, товаро/транспортний.
"Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя", - дорікав своїм сучасникам славетний Кобзар, Тарас Григорович Шевченко, у творі "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє". У цьому вірші поет дуже емоційно і натхненно доносив до людей край важливу думку: не варто сліпо копіювати чужий досвід, чужі думки та ідеї, а треба жити своїм розумом. Брати від інших те, що є корисним, але думати власною головою. Треба мати почуття національної гідності, бути патріотом.
Майже кожен українець пам'ятає повчальну цитату з цього вірша:
...Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь...
Але мало хто пам'ятає продовження цієї цитати, хоча воно є не менш повчальним:
...Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають...
"Матір" - це Україна, це рідна земля, що породила нас. Цими словами Кобзар нас попереджує, що людина, що забуває свою країну та свій народ, не буде щасливою.
Плоди цих дерев — їжачки, усередині яких ховаються блискучі коричневі кульки. І ці кульки дуже корисні як ліки. Сусіди збирають їх і готують собі цілющі настоянки від болів у суглобах. А діти з задоволенням використовують для різних виробів.