Запишіть словосполучення у дві
колонки, знімаючи риску: а) ті, що пишуться через дефіс; б) ті, що пишуться окремо. Поясніть написання.
Приклади:
учень-відмінник
дуб-велетень
лікар-терапевт дівчина-українка
студент-білорус
хлопець-киянин
дівчинка-семиліток
Риба/карась, ворон/птах, вітер/ пустун, квітка/ромашка, нарцис/ квітка, дуб/дерево, Дніпро/ріка, ріка/дніпро, Полтава/місто, поет/ початківець, журнал/«Київ», льотчик/Они-щенко, Онищенко/ льотчик, льон/довгунець, трава/ звіробій, народи/брати, сніжинки/ пушинки, деревій/трава, одуд/ птах, птах/одуд, зима/лихоманка, мати/Катерина, Катерина/ мати, батько/чабан, твір/опис, жук/ короїд, рута/м'ята, ріка/Роставиця.
Відповідь:
Пояснення: А ви цікавились питанням, чи є добро там, де немає правди? Чи щаслива людина, яка бреше? Чи панує біля неї добро? А я відповім- ні.
Чесна людина завжди викликає повагу, а головне – довіру. Напевно, тому чесність як риса характеру дуже цінується. Адже якщо ми вважаємо людину чесною, ми можемо покластися на її слово, з нею легко і приємно дружити, вести справи. Також можна бути впевненим, що її ставлення до нас щире, що вона думає те, що говорить. І поза очі не стане розповідати про нас гидоту. Що ж таке добро? Добро – це допомагати людям, не ображати, вміти співчувати, довіряти людям, вітатися із посмішкою на обличчі та піднімати настрій людям своєю енергією, а також говорити правду. Навіть якщо правда гірка, вона повинна бути. А якщо ми збрешемо? Скажемо неправду? Можливо людині, яка почує її стане краще, вона почує, що захоче, але вам не стане краще. Брехня до добра не доводить. Неправда породжує нову неправду, і так буде тривати до тієї пори, поки ви не зізнаєтеся. Цим ви втратите довіру людини і щоб ви не говорили, вірити вам не будуть.
Я вважаю, що не буде добра, якщо ви брешете. Такий світ і все повертається сторицею. Неправда-зло. Творіть лише добро!
Объяснение:
Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава. В день шанування пам’яті Нестора-Літописця ми святкуємо День української мови і писемності. І щорічно, відзначаючи це свято, гуртуємось задля відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду.