Запитання 1 Усі слова - форми одного слова у рядку варіанти відповідей близький, близько, наближається річка, річковий, ріка нічка, нічки, нічкою книга, книгарня, книголюби Запитання 2 Спільнокореневими є слова урядку варіанти відповідей ходити, похід, сходинки сова, сoвеня, совок горе, горить, гора білочка, білий, біль Запитання 3 Усі слова мають закінченя ( є змінними) в рядку варіанти відповідей леді, шимпанзе, кафе зберегти, знайти, любити літо, золото, болото, село високо, легко, радісно, тихо Запитання 4 Спільнокореневі слова є у реченні варіанти відповідей Схлипують вікна: під вікнами примерзли квіти. Сім струн я торкаю руками, струна по струні, нехай мої струни лунають. Коли в людини є народ, тоді вона уже людина. Вченому світ, а невченому тьма. Запитання 5 Усі слова мають нульове закінчення в рядку варіанти відповідей школа, учень, освіта, природознавство учитель, рюкзак, портфель, зошит підручник, історія, депо, журі дружба, навчання, змагання, любов Запитання 6 Усі слова незмінні в рядку варіанти відповідей літак, корабель, автомобіль, метро вчити, старанно, залюбки, веселий пюре, шосе, шимпанзе, кенгуру лебеді, пальто, Міссурі, Одеса Запитання 7 Префікса немає у слові варіанти відповідей неволя нещастя негода нелегко Запитання 8 Вкажіть слово, що не належить до спільнокореневих, бо є ОМОНІМІСТИЧНИМ ( звучить и пишеться однаково, але має зовсім інше лексичне значення) варіанти відповідей сирник сирість сирий відсиріли Запитання 9 Доберіть правильний варіант закінчення поданого речення: " Значуща частина слова, що стоїть після кореня і служить для творення слів з новим лексичним значенням або з новим відтінком у значенні називається варіанти відповідей префіксом коренем суфіксом закінченням Запитання 10 Значуща частина слова, що виражає його лексичне значення і служить для утворення спільнокореневих слів, називається варіанти відповідей закінченням основою коренем префіксом Запитання 11 Усі злова утворені за до ПРЕФІКСА ( префіксальним у рядку варіанти відповідей підпис, розгон, переїзд, забіг прикордонник, підсніжник, морський, йшов читати, писати, думати, аналізувати синь, насип , землекоп, черговий Запитання 12 Зменшено-пестливого значення словам надають суфікси в рядку варіанти відповідей Собацюра, дідуган, вітрище, вовчисько матусенька, синочок, дитинонька, малесенька голубонька, відьмище, страховисько, ворожка насіння, збіжжя, життя, колосся.

Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки: - займають позицію одного члена речення; - пов’язані між собою сурядним зв’язком; - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком; - виражають однотипні поняття; - мають переважно однакове морфологічне вираження. Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока. Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення: - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде; - слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се; - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований. Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники: - єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий. - протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає. - розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини. Розділові знаки між однорідними членами речення Кома ставиться: - між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою. - перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною. - коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну. Кома не ставиться: - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів); - між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться. - у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.

Майже всі ми є знавцями ввічливості й люб'язності, але не всі впевнені, що увага та доброзичливість допомагають у будь-якій ситуації. Кожна людина відрізняєтся один від одного. Кожен має власну зовнішність, характер, почуття, думки. Одні люди приємні, інші ні. А хто ж така чемна людина? Для кожно таке поняття як чемність має різне значення.

Чемність - це позитивна риса характеру, яка позволяє поводитися з іншими людьми з повагою і розумінням. Особито для мене, чемна людина - це гарно вихована особа, з високою освідченістю та моральними цінностями, багатим внутрішнім та духовним світом. Для сучасного світу така людина - це велика рідкість. У нашому житті вживаються слова, які необхідні для всіх нас і часом роблять дива з тими, до кого вони звернені. Правила хорошої поведінки вигадані не для ускладнення нашого життя, вони походять із життя доброзичливих, ввічливих, уважних, а отже, вихованих, культурних людей.

Кожен з нас хоча би декілька раз був нечемним або невихованим по відношенню до інших. Хтось кинув сміття не в урну, а на асфальт, хтось назвав маленьку дівчинку плаксою, а хтось сказав нецензурне слово. Все це прояви нечемності. Нажаль такі випадки трапляються кожні декілка хвилин по всьому світу. Тому, щоб бути хоч трішечки чемнішим нам потрібно поважати один одного. Як поводишся ти з людиною, так і будуть поводитися з тобою.

Бути ввічливою і чемною людиною треба в будь-якому випадку. Кожен із нас має свою думку щодо цього, але всеж ці цінності вічні.