Заповніть таблицю прикладами з поданих речень і власними. НАПИСАННЯ НЕ З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ 1.Дієприкметник-означення пишеться разом без залежних слів (виступає як прикметник) 2.Дієприкметник-означення пишеться окремо із залежними словами 3.Дієприкметник-означення пишеться окремо є протиставлення 4.Дієприкметник-присудок пишеться окремо 1. Той Сон і Син (не)гойдані ніким. Мій день народження — це ти. Повите муками у тебе є минуле. В огні буденної людської суєти у мене є майбутнє (не)заснуле. 2. Думки (не) виказані стали за порогом. Рости, моя розбуджена тривого! 3.(Не)меркнучий Дніпре! В якім переброді народ переходить в майбутні світи? 4. На Псло, на Ворсклу, на Сулу, на юні води (не)початі ліг золотий осінній сум. 5. В душі моїй печаль стоїть (не)ждана, в проміннях пам’яті обличчя дорогі (Із тв. М. Вінграноеського).

Твір опис природи в художньому стилі за картинкою васильківського "козача гора" сонце нещадно палить, залишаючи відблиски своїх гарячих променів у прохолоді швидкоплинної річки. зелені трави буяють під їх  теплом.    верба схилилася до води,щоб окунути свої довгі зеленаві коси у воду.  у зарослях очерету, в тіні, відпочивають та вичікують комах жаби. гармонія всюди. здається, ніхто ніколи не порушить недоторканність цього місця.  козача гора височіє над усією цією красою та доповнює пейзаж. мабуть, нею раніше мандрували   козаки, але саме зараз вона велично відпочиває. як же тут гарно. наша мальовнича країна багата такими мальовничими місцями, але, як і це, кожне з них - неповторне

"кажуть, ви вже одержали призначення? ",- звернувся до інни археолог після мовчанки. "так, незабаром з училищем розпрощаюсь". "берете курс на кураївку. кличе вас берег любові…" "звідки ви це знаєте? "- здивовано запитала дівчина. "багато що про вас знаю. цікавлюсь. це лише ви не хотіли помічати моїх зацікавлень",- зітхнув він. "аж дивно чути". "нічого дивного. люди шукають скарби. та не завжди шукають їх там, де вони лежать. а вони, може, під тобою. отут, де стоїш, під нашаруванням пилу та сміття". "знов якось загадково". "ви бажаєте ясності чіткості різкості? не знаю, як треба говорити в таких випадках, інно… колись для цього була вичерпна формула: ось вам моя рука і серце! розумієте? прийміть, не відкидайте їх, інно",- і він простягнув їй руку. "ви жартуєте? "- сказала дівчина, хоч бачила, що він не жартує. "рука і серце",- повторив він зміненим стверділим до різкості голосом. "не годиться такими речами жартувати…" "які жарти! "