Заранее благодарю. 1) Які вправи з розвитку зв’язного мовлення характеризуються найбільшим ступенем самостійності учнів?
Вибрати одну відповідь:
а) відповіді на запитання
б) конструктивні вправи
в) творчі вправи
г) декламування вивченого напам’ять
2) Завдання уроків позакласного читання полягає у формуванні в учнів:
а) основ читацької самостійності
б) навички читання
в) вміння переказувати
г) розвитку зв’язного мовлення
3) Яким розділом починається вивчення мовного матеріалу в підручниках з рідної мови для 2-4класів?
а) слово
б) мова і мовлення
в) речення
г) звук
4) Визначте до яких фольклорних жанрів належать подані вислови: "добро завжди повертається добром"; "козацькому роду нема переводу"; "любиш кататися – люби й саночки возити".
а) лічилки
б) звуконаслідувальні мініатюри
в) скоромовки
г) прислів’я, приказки
Я народилася та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнена, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.
Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібною та коханою. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.
Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…
Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.
Невже можна все це покинути і поїхати на чужину, де нема таких чудових краєвидів, розумних, доброзичливих та веселих людей, мелодійної та цікавої мови!Read more: http://ycilka.net/tvir.php?id=877#ixzz41eaJuqCm
У житті людей, на жаль, трапляються трагедії – маленькі та великі, особисті та масштабні. Ми не застраховані від цього. Причини на те бувають різні, проте одна з найпоширеніших та в той самий час безглуздіших – це людська недбалість. Недобросовісно виконана робота в будь-якій сфері діяльності може мати просто неприємні або й взагалі критичні наслідки, що призводять до смерті людей. Недбала швачка пошиє одяг, що негарно сидітиме на фігурі. Недбалий лікар може зробити з людини каліку, недбалий інженер-будівельник спроектувати будівлю, що буде небезпечною для проживання та оточуючих, недбалий водій на дорозі призвести до аварії. Навіть вдома можна проявити недбалість – не дотримуватися правил безпечного користування побутовим обладнанням, наприклад, - та викликати пожежу.
Що таке недбалість? Це безвідповідальне ставлення до ситуації, яка вимагає обережності та точності. Це той фактор небезпеки, якого можна уникнути, якщо бути уважним. Це проста людська лінь нарешті. Полінився почитати інструкцію до електроприладу – та спалив хату. Подумав «й так згодиться», замішуючи будівельний розчин в невірній пропорції – через місяць стіна тріснула.