зарание большое
1. Усі дієприкметники пишуться з часткою не разом у рядку
А (не) скошена трава; ні до кого (не) спрямоване слово
Б (не) вловима людина; (не) зжате жито
В (не) замкнені двері; (не) сказане слово, а написане вітання
Г довго (не) стихаючий вітер; (не) скінчена розмова
2. Усі дієприкметники пишуться з часткою не разом у рядку
А (не)відправлений вчасно лист, (не)прочитана книга
Б (не)вишита сорочка, (не)зірвані яблука
В сад (не)посаджений, вірш (не)вивчений
Г (не)замкнені двері, (не)добудований батьком дім
3. Усі дієприкметники пишуться з часткою не разом у рядку
А (не)засіяне поле, цей аркуш (не)надрукований
Б (не)випрасуваний костюм, (не)шитий, а в’язаний
В (не)фарбований паркан, (не)закінчений портрет
Г (не)наповнений водою басейн, вчасно (не)принесений
4.Усі дієприкметники пишуться з часткою не разом у рядку
А (не)оране поле, поле (не)оране, ніким (не)оране
Б ніким (не)доглянутий парк, (не)почуте, а бачене
В (не)здійснена мрія, не/вінчана дівчина, не/оране поле
Г не/встелений гіллям, ще не/продане плаття , не/висіяна пшениця
5. Усі дієприкметники пишуться з часткою не разом у рядку
А (не)посаджена батьком тополя; (не)зачинені двері
Б (не)позичений, а власний талант; (не)зроблені уроки
В (не)знані дороги; (не)спиляне дерево
Г (не)достиглі овочі; (не)оповитий туманом степ
6.Не з дієприкметником пишеться разом у реченні
А Чурек і сакля – все твоє, воно (не не)дане.
Б Бачив Марко через ще (не)завіяний снігом кут шибки, як пройшов вулицю
Антін.
В Лиш мох укриває оте віковічне, ніким (не)займане каміння.
Г Над Дніпром знявся (не)стихаючий шум.
7.Не з дієприкметниками треба писати окремо в рядку
А (не)доспані ночі; книга (не)прочитана; (не)вишита сорочка
Б (не)заплановані заходи; (не)спіймана риба; (не)виголошена сьогодні
промова
В (не)допечена нами булка; (не)почута ще пісня; (не)зміряні ніким глибини
Г (не) заплановані заздалегідь заходи; справа (не) закінчена; (не) почута
порада
8. Усі дієприкметники пишуться з часткою не окремо в рядку
А (не) розглянуте, (не) дописаний, ще (не) випрасувана
Б (не) фарбована, (не) розгадані, (не) сказані
В (не) засіяна, досі (не) напоєний, (не) пошита до свята
Г (не) переглянутий нами, (не) зіграна ще, (не) куплені, а подаровані
9. Усі слова з не треба писати окремо в рядку
А (не)кошена трава; тема (не) розкрита
Б (не) оране ніким поле, (не) відправлений лист
В сад (не) посаджений, (не) викопана картопля
Г(не) политі ніким квіти; костюм (не) шитий, а в’язаний
10. Усі слова з не треба писати разом у рядку
А (не) политі квіти, (не) написаний ніким лист
Б (не) викопана ще картопля, (не) відправлений сестрі лист
В (не)добудований будинок, (не) фарбована лавка
Г (не)доспівана пісня, книга (не) прочитана
11. Усі слова з не треба писати окремо в рядку
А (не) вивчений вірш, (не) засіяні поля, (не) сподівана зустріч
Б (не)виконана робота, (не)витрачена сила, (не)стихлий шум
В ще (не) привезений хліб, (не) зігріті сонцем сади, (не) вивчений вірш
Г (не) оброблена людьми земля, (не) знані нами стежки, (не) прочитана
мною книжка
12. Усі слова з не треба писати окремо в рядку
А (не) розчищена від снігу доріжка; (не) отриманий ніким факс
Б (не) розквітла троянда; (не) поклеєні шпалери
В (не) бачене раніше видовище; (не) злічений натовп
Г (не) розв’язана проблема; (не) позичені, а власні гроші
Якось зібралися усі частини мови. Тай почали сперечатися. Хтож з них найголовніший. Тут іменник не став марнувати часу, зразу відповів: - ТУТ Я ГОЛОВНИЙ. а чому це ти- каже дієслово, без мене ти ні чого зробиш! а без мене! - закричав прислівник- ви навіть не знєте коли це відбувалося. а я! -вскрикнув прислівник - ви не зможете сказати як де це відбувалося. а частка, сполучник і прийменник вголос заявили: без нас ви зовсім ніхто. сперечалися весь день. Тай прийшли до висновку: кожна частина мови головна посвоєму. І не можна сказати що якась із них не потрібна!
Знання - це те, що необхідно кожному з нас у житті. Без знань людина не може нічого творити і створювати, адже усе має свій механізм. Без знань в ботаніці не можна виростити квітку у саду, без знань у астрономії не можна давати лекцію студентам. Кожна дія людини потребує знань і компетентності у певній галузі.
Нам дають початкові знання у школі для того, щоб ми могли легко аналізувати і сприймати інформацію про те, що нас оточує і те, що нам так необхідно в житті. Потім, в університеті, ми отримуємо знання з певної галузі для того, щоб бути компетентними в ній і не тільки професійно виконувати свою роботу, а і принести в цю галузь щось своє, зробити свій вклад.
Усі видатні вчені, перш ніж зробити і підтвердити відкриття, отримували певні знання і згодом їх вдосконалювали упродовж життя. Тому я вважаю, що без знань людина не може чогось досягти.