Завдання 1 1. Укладіть паспорт твору «Гуси-лебеді летять» М. Стельмаха за такими
пунктами (свій запис зробіть після кожного пункту паспорта)
"Гуси-лебеді летять”, М. Стельмах.
Літературний рід, автобіографічна повість вид.
Герої головні і другорядні.
Тема, ідея твору.
Особливості композиції твору (яку будову має твір).
Розгортання сюжету (експозиція, зав'язка, кульмінація, роз’язка).
Славний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний народився в Галичині, у Самбірському повіті. Його батько був заможним шляхтичем, тому хотів дати синові найкращу освіту в Острозькій школі. Вчився там Петро 8 років. І, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний за хорошу стрільбу з лука.
У 1614 році Петро разом із кількома товаришами потрапив до Січі. А у 1616 році за сміливість, освіченість, розум козаки обрали його кошовим Січі й гетьманом.
Прославився Сагайдачний походами на різні міста Туреччини й Криму: Царгород, Кафу, Синоп, Трапезунд. Багато українських бранців звільнив він з турецької неволі. Щоб зберегти українську православну віру від свавілля польської шляхти та латинських ксьондзів-єзуїтів, гетьман сприяв створенню церковних братств у Києві, Львові, Острозі. Ті братства утримували школи. Гетьман турбувався про освіту людей.
Петро Сагайдачний неодноразово виїжджав до Польщі й домагався, щоб польський уряд затвердив козацькі, народні й церковні права.
Восени 1620 року Петро Сагайдачний повів 40 тисяч козаків під Хотин, де турки розбили польське військо. Козаки врятували Польщу під Хотином від турецької навали.
Тяжко поранений у цій битві Сагайдачний навесні 1622 року помер. Київські "братчики" і школярі влаштували гетьманові величавий похорон і поховали в церкві Богоявленого Братства в Києві.
Український народ шанує славного й розумного гетьмана. Про національного героя України й Польщі складено безліч пісень, легенд
Серце калатає, душа розмикається, вона має ввібрати в себе– ці радісні слова. Співає й землі. Біла сизість снігів переходить в сизу білість неба, створюючи, нерозривність. І ти ніби бачиш над тобою, і поперед тебе шугають янголята… Різдвяна казка! Певна річ наша земля зберігає інформацію, яку чужинці-заволоки ніколи не вичитають: ані зі снігів, ані з марева, ані з розлитих у повітрі щедрівок. І починаєш розуміти ту тоскну необхідність наших емігрантів, що воліли б хоч померти на рідній землі. Ми відчуваємо власне тіло не бачачи власного випромінювання не фіксуючи космічних променів, які проймають наше єство. Зоряні пульсування зливаються з незримими спектрами променів від землі, такі імпульсі відчувають тільки люди споріднені із землею. Ці імпульси закладені в безсмертних колядках і щедрівках.