Завдання 1 - 24 мають по чотири варіанти відповідей, із яких лише ОДНА правильна.
Виберіть правильну відповідь і обведіть кружечком букву, яка їй відповідає.
20. Через дефіс пишуться всі слова в рядку
А) всесвітньо/історичний, навчально/виробничий, міні/диктант
Б) суспільно/політичний, сніжно/білий, глухо/німий
В) суспільно/корисний, екс/чемпіои, розтяг/стиснення
Г) вічно/зелений, унтер/офіцер, здивовано/розгублений
21. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
А) Життя таке коротке — то/ж спішімо творити добро.
Б) За/те ми любимо свою Батьківщину, що вона — своя.
В) На те/ж і щука в морі, щоб карась не дрімав.
Г) Батько змалку розповідав про/те, як берегти свою честь.
22. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А) Молоде орля, та вище старого літає!
Б) Кожна пригода — до мудрості дорога.
В) На те й голова щоб у ній був розум.
Г) У доброго хазяїна, і соломинка не пропаде.
23. Спонукальним є речення
А) Нам треба в змаганнях мудрості й терпіння.
Б) Чарують зір червоні кетяги і сиві верби.
В) Який широкий Дніпро з київських пагорбів!
Г) Припливайте до колиски, лебеді, як мрії.
24. Правильну вимову відображає фонетичний запис слів у рядку
А) сонний [сон:и е й], знайомишся [знайоми е шс'а]
Б) медовий [ме и дови е й], дужка [душка]
В) раджу [раджу], мелодія [ме и лод'ійа]
Г) дзьоб [дз'об], вогко [вогко]

Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!

Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.

Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.

Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.

Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.

У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.

Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.

Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.

Объяснение:

Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.

Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.