Завдання 1-3 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.
Оберіть правильну відповідь і позначте її в клітинці поруч.
1. Укажіть варіант відповіді, в якому всі сполучники належать до однієї групи.

А і, й, але, також, хоч
Ба, зате, чи, або, та
в проте, то то, та й, і, а
годнак, зате, проте, а, але
2. Укажіть складносурядне речення з єднальним сполучником.
А мені війнула в очі сивина, та я нічого не везу додому, лиш згорточок старого B)
полотна і вишите моє життя на ньому. (Д. Павличко)
Б Твоя душа блискуча ліра, а серце - огнище у млi. (Г. Чупринка)
В А за Дніпром купалися в мареві знайомі мені вже села й куріли димки
над садами. (Г. Тютюнник)
гІскра мала, та вогонь з неї великий. (Народна творчість)

3. Укажіть складносурядне речення, у якому пропущено розділовий знак.
A Кропива жалить та кусає, проте хвороба утікає. (Народна творчість)
БРосте дитина уві сні, а геній після смерті. (0. Підсуха)
В Тільки вітер гуде в полі та дівоча пісня дзвенить. (В. Собко)
гЩе мить і Дрогочинська битва загримить. (М. Бажан)
Прочитайте текст і виконайте завдання 4-5 (розділові знаки пропущено).
(1) Вони прокинулись уранці і взявши снасті подались до Десни. (2) Сонце ще не
зійшло і по сивуватій воді пудився туманець. (3) Він сходив де-не-де пасемками
волокнистими хмарками а річка бистро бігла під тими химерними заростями...
су та​

Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.

Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.

Мамині руки трудящі,  вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині  смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».

Ми не завжди цінуємо  все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати  для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.

Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.

Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.

Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.

А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.

Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!

Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!