Завдання 1-6 мають по чотири варlанти вдповідей, серед яхих лише одна правильна. Виберіть правильну відловідь та позначте " в бланку відповідей 1. Уci подані словосполучення е прислівниковими в рядку: вустрічае оопце, читати книги, сумлінно працювати; Б) незалежно від результату, тричі на день, разом з татом; В) темний гай, літературинй вечір, край лісу; Г) яз тобою, висока будівля, смачні цукерки. 2. Тяре у неповному реченні ставиться в рядку: А) Ми гінці весни крилаті, знаменосці днів нових (В. Сосюра). В) Одии з сошкою, а семеро а ложкою (Народна творчість). в) Знов листа мені прислала мати, невеликий лист на кілька елів (В. Симоненко), Г) Марудна справа— жити без баталій (Л. Костенко). 3. Однорідиими оэначеннями ускладнене речення (розділові знаки пропущено): А) Твердий синявий свіг трав на сонді самоцвітами (М. Коцюбииський). Робота 1 мучить 1 годуе і учить (Народна творчість). В) Скрізь чути дитячі голоси дзвінкі веселі (0.Донченко) г) 3 шиї звисало важке глиняне намисто ріаних яскравих кольорів (Леся Українка). 4. Поширене звертання е в реченні: А) Зоре моя вечірняя, зпди над горою потоворим тихесенько в неволі з (Т. Шевченко). Б) Ох, шсне, чому, як той птах, не летиш? (М.Рильський) В) Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати (В. Симоненко). г) 1 шлях евятинь твойх, Слануто, тернами весь позаростав! (М. Філянеький) 5. Помилки вдсутні в реченн: А) Час вмарнували на безцільну, нікому не потрібну прадю. Б) Конкуруючі фірми прийшли до агоди під час перетоворів. В) Нам було предоставлено можливість переадатк залік в дітературя. г) Привернувши мою увагу, киига виявилася дуже цікавою, 6. Відокремлений член е обетавиною в реченні: А) Якої ще йому кари, цьому нещасному Карнаухові, коли воно й так затовчене, занекаяне (О. Гончар). Б) Притаївшись у малині, за смородиною, я слухав бабині молитви, як заворо- жений (О.Довженко). В) Замість хати, лежала лише купа головешок, вутілля 1 сміття (Ю. Смолич). г) Вірний син України, Шевченко став найглибшим виразником народиих дум і надій (О. Гончар). У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначенюго цифрою, доберіть відповідник, позначенио бук- вою, 1 впиить цю букву в таблицо. Потім послдовність букв перенесіть до бланка відпоедвй 7. Установіть відповідність між реченням вираження присудка вньому діеселівний при- А. Навколо така темішь, мовби хто настояв воду на чорному камені (М. Стельмах). В. Ось місяць, аоpі, солов" (T. Тичина). В. Україні, П люду хочу а служити (П. Тичина). Г. Будуть приходити люди, вбоr1 й багаті, веселій сумн, радощій тугу нестимуть мені, Гм промовля- ти душа моя буде (Леся Украйнка). судок; 2) діеслівний сяладений присудок; 3) іменний складений при- судож.
Я был во дворе, когда вдруг подул сильный ветер. Небо на горизонте потемнело, и стало ясно: приближается гроза. Интересно было наблюдать, как небо превратилось в поле битвы, где навстречу друг другу сходятся две враждующие армии.
Туча надвигалась и закрыла собой солнце. Теплый ветер сменился холодным и окреп. Вдали стали слышны раскаты грома. Мы быстро спрятали все вещи, которые могли намокнуть под дождем, и сами скрылись в ставшем таким уютном домике.
Атака весенней грозы началась с дождя. Крупные капли оставляли черные точки на асфальте перед домом. Дождь набирал силу, как будто подпитываясь вспышками молнии и раскатами грома. Яркий свет молний на доли секунды освещал все вокруг, слепя глаза, как назойливый фотограф.
Из-за внезапности налетевший грозы можно было её испугаться, но первый шокирующий эффект быстро сменился неудержимой радостью, меня будто переполнила неукротимая энергия стихии. Захотелось узнать, как быстро намокнет на мне одежда, если я выбегу прямо сейчас под дождь. Я думаю, это было бы незабываемо, но вряд ли понравилось бы моей маме.
Дождь стал стихать так же внезапно, как и начался. И быстро сошел не нет, не превратился в мерзкий моросящий дождь, как бывает осенью, а просто исчез, как будто невидимая и могущественная рука уверенным движением перекрыла небесный кран.
Туча вместе с грозой отправилась дальше. Были слышны раскаты грома, но уже где-то вдалеке, не у нас. А над нами снова засветило солнышко, пытаясь подсушить большие лужи, оставшиеся после дождя. День продолжался.
Це розповідь про тварину. Випадок цей трапився з моєю двоюрідною сестрою Маргаритою. Вона дуже хотіла домашнього улюбленця. Але батьки відмовилися подарувати його. Мама з татом сказали, що собаку ніде тримати в маленькій квартирі. Від хом'яка буде багато сміття, а кіт буде точити кігті об меблі. Сестра, звичайно, засмутилася.Стояла зима. Одного вечора Марго почула дивний шурхіт біля вікна. Нібито хтось хотів потрапити до хати будинок та стукав по склу. Сестра підбігла до вікна та побачила зовні на засніженому підвіконні жовто-зеленого папужку! Дзьоб та довгий хвостик у нього були синього кольору! Видно було, що папуга сильно змерз, напевно, випадково вилетів із будинку.Сестра стала галасувати, прибігли її батьки. Вони почали говорити, що папуга вже замерз. Що він все одно скоро помре, навіть якщо його забрати додому. Але все ж вони вирішили ризикнути і стали розклеювати утеплене на зиму вікно. Вони дуже намагалися не шуміти! Адже пташка могла злякатися, злетіти та загинути на морозі.Як тільки вікно трошки відчинилось, Марго одним спритним рухом схопила папужку. Птаха відігріли, і вин вижив. Папужку назвали Гошею. Так у моєї двоюрідної сестри з'явився домашній улюбленець, про якого вона так мріяла! А маленький папужка просто дивом врятувався від лютої зими!Твір на тему цікавий випадок з життяКоли я влітку жив у бабусі, стався один цікавий випадок. У бабусі був красивий чорний кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер. Він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати.І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з'являвся вдома тиждень. Всі засмутилися, бабуся боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицях, питала сусідів, але Мурчика ніхто не бачив.І ось якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт, дуже схожий на Мурчика. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик. А виявилося, що господарі цього будинку поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Мурчик вліз всередину, бо звідти пахло рибою. Сусіди сушили її в кухні на вікні. І Мурчик в їх відсутність ласував рибкою. А коли сусіди повернулися і помітили, швидко виліз і втік.Нам з бабусею було дуже соромно за Мурчика, коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули закрити кватирку. Ми всі посміялися, але потім бачили, як Мурчик часто навідувався до них у двір і довго сидів, стежачи очима за кватиркою, на яку сусіди повісили захисну сітку.