Завдання 1 – 8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.
Виберіть правильну відповідь.
1. Укажіть речення з однорідними членами. (0, )
А) Оркестр шалів, погрожував, благав, журивсь і плакав скрипок голосами, то шквалом бурі тишу
розривав, то озивався десь під небесами (О. Доріченко).
Б) Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова
тінь (Г. Тютюнник).
В) Ось тільки в лісі туман тримається найдовше, він тут хапається за кожний виярок. (Є. Гуцало)
Г) Копита відбивали чіткий ритм, і, збуджений тим ритмом, він навмисне прискорював
біг (В. Дрозд).
2. Укажіть речення, де зв’язок між однорідними членами речення здійснюється за до сполучників та інтонації переліку. (0, )
А) Радіють молодій обнові берези, клени, явори (Л. Дмитерко).
Б) Моя мати перша в світі навчила мене любить роси, легенький ранковий туман, п’янкий
любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній город і калину (М. Стельмах).
В) Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною (В. Сухомлинський).
Г) Сніг лежить білий, сріблястий (Ю. Яновський).
3. Укажіть речення, у якому однорідні члени є поширеними. (0, )
А) В хаті у Меланії було, як у віночку: тіняво, зелено, чисто (О. Гончар).
Б) В глибокі чисті криниці люблять дивитись до всього допитливі діти (Ю. Збанацький).
В) Від Батьківщини — і клич, і звага, і рання сила, й доля пізня… (М. Сингаївський).
Г) Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла (О. Гончар).
4. Укажіть речення, у якому однорідні члени – присудки. (0, )
А) Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок (Леся
Українка).
Б) З берега на берег можна добутися баржами або човнами (О. Гончар).
В) Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає (Л. Дмитерко).
Г) Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів (Л. Дмитерко).
6. Укажіть речення, що містить кілька рядів однорідних членів. (0, )
А) Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожира тіні на землі, заганя їх під
дерева, кущі, у гущину (М. Коцюбинський).
Б) Село зашуміло, заметушилося, як велике муравлисько (М. Ірчан).
В) Недавно, недавно у нас в Україні старий Котляревський отак щебетав (Т. Шевченко).
Г) Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами над ставами верби
зеленіють (Т. Шевченко).
7. Визначте речення, у якому потрібно поставити тире при однорідних членах речення
(окремі розділові знаки опущено). (0, )

А) Усе його цікавило а саме дорога, ліс, окопи під лісом (Ю. Збанацький).
Б) Луки, гори, пишні сади все зелене й принишкле (О. Гончар).
В) Тут все моє отой нестримний розмах пташиного крила, магічний відголосок рими в говірці
рідного села (Й. Струцюк).
Г) У світі існують різні вартості вартість краси і вартість сили (З журналу).
8. Укажіть речення, у якому буде ставитися кома перед сполучником і при однорідних
членах речення (розділові знаки опущено). (0, )
А) На птахів хотіли подивитися і великі і малі (А. Давидов).
Б) Батько кинув заднього воза і побіг з гори до переднього… (І. Нечуй-Левицький).
В) Козеня швидко призвичаїлося до людей і від ранку до смеркання бавилося на вулиці з
дітками (Л. Михайловський).
Г) Дмитрик намагався викрутитися і так і сяк (М. Коцюбинський).
Завдання 9 передбачає установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного
ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ. ( )
9.Установіть відповідність речення з визначенням синтаксичної функції однорідних членів.
1. Підмети А Освідчуйтесь в любові людям, селам, містам…
2. Присудки Б Ліс стояв тихий, спокійний, зажурений.
3. Додатки В Щоб хліб, як сонце, сяяв на столі у кожній хаті, домі і колибі…
4. Означення Г Ні вража лють, ні лжа, ні спроба збройна мене не відвернули від 5.
5. Обставини мети.

Д Вода була холодна, пахуча, смачна, ніби березовий сік.

Для кожної людини дуже важливо те місце, де вона проводить своє дитинство. Дитинство – це пора, коли все в світі сприймається зовсім не так, як у дорослому житті. Діти навчаються життю по-новому, все, що відбувається в світі навколо них, – це щось цікаве, неймовірне. Саме з цієї причини для дитини весь світ є загадкою, яку той постійно по мірі свого дорослішання розгадує.

Першим місцем, де все це у дитини відбувається, є рідна для неї вулиця. Згадуючи своє дитинство і той вплив, який було справлено на мене рідною вулицею або двором, я відразу  можуть виділити декілька найбільш важливих аспектів. По-перше, на вулиці свого дитинства я познайомився зі своїми першими справжніми друзями. Не можна по-справжньому дружити з людиною через Інтернет або ще якось ще заочно, дружити можна лише при особистому знайомстві. Як тільки я вперше вийшов на вулицю, я сам по собі почав з кимось знайомитися і спілкуватися, друзі з’явилися якось мимоволі, самі по собі.

Разом з ними ми досліджували рідну вулицю, рідний двір і, незважаючи на те, що наша вулиця абсолютно звичайна і нічим не відрізняється від інших, ми завжди знаходили на ній безліч пригод, величезну кількість  цікавих занять. Втім, вулиця подарувала мені не тільки приємні хвилини, але і перше в моєму житті розчарування. Звичайно, все не може бути настільки добрим і прекрасним, як хочеться, іноді в житті бувають проблеми.

Я навчився цінувати хороших людей, довіряти їм, але і визначати того, з ким мені не по дорозі. Вулиця – хороший вчитель, вона дозволяє людині дізнатися багато нових людей, розширити коло своїх знайомств і навчити відрізняти хороших, відповідальних людей від негідників.

Але, як би добре не було в дитинстві, я відчуваю, що воно підходить до кінця. Дитинство закінчується тоді, коли людина починає нести більше відповідальності за себе і за інших. З кожним роком я все більше відчуваю, що моя відповідальність перед собою і перед оточуючими людьми зростає, збільшується, а це означає, що я стаю дорослішими. Я починаю ставитися до вулиці трохи інакше. Я все ще відчуваю до неї свою любов, оскільки з нею пов’язано багато приємних спогадів, але в той же час все-таки я чітко усвідомлюю, що вулиця – це зовсім не те місце, де приймаються серйозні і відповідальні рішення, які мають серйозні наслідки. Зараз я можу сказати, що з рідною вулицею мене пов’язує велика кількість приємних спогадів. Я пам’ятаю про всіх своїх друзів, яких я там пізнав, про хороші і погані знайомства. Рідна вулиця і рідний двір дали мені прекрасний досвід, я впевнений, що цей досвід до мені по життю.

Відомо, що життя — найбільша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільс-тва. Проте є чимало людей, зокрема й молодих, які, отримуючи певну тимчасову насолоду, самі шкодять своєму життю та здоров’ю, уживаючи алкоголь, наркотики, палячи тютюн тощо, та ще хизуються тим, що такі сучасні й цікаві для певних товариств. То чи є життя насправді найвищою цінністю для людини? А як уважаєте Ви? Підтвердьте або спростуйте твердження: «Життя— найвища цінність», насправді життя — найвища цінність. Майже всі знають цю тезу, але усвідом¬лює її не кожен. Про життя і здоровий іб життя у нашого народу є чимало прислів’їв і приказок: «Найбільше багатство — життя»; «У здоровому тілі -— здоровий дух»; «Хто про здоров’я дбає, тому і Бог помагає». Газетні кіоски і книжкові лотки переповнені літературою про різноманітн оздоровлення. Проте інколи складається враження, що люди, тільки захворівши, розуміють, що позба¬влені чогось надзвичайно важливого в житті. Особливо молодь, яка марнує своє здоров’я, уживаючи наркотики, алкоголь, курячи тютюн. Динамічний ритм сучасного життя, постійні стреси теж, на жаль, не сприяють зміцненню здоров’я людини. В останні роки люди усе більше розуміють, що найкращі ліки може дати лише сама природа. Тому намагаються перебувати в гармонії з природою, шанобливо ставитися до неї, використовуючи її багатства. Переконані, що саме перебування на природі значно покращує настрій, самопочуття люди¬ни, підвищує захисні сили організму. Ідею гармонії людини і природи проголошують у своїх творах і чимало майстрів слова: М. Коцю¬бинський у повісті «Тіні забутих предків», Леся Українка у драмі-феєрії «Лісова пісня», О. Довженко у кіноповісті «Зачарована Десна» та інші. Побажанням здоров’я люди закінчують свої розмови, вітаючись, бажають одні одним переду¬сім здоров’я. Усе це ще раз підкреслює незаперечну важливість здоров’я для життя людини. Отже, твердження «Життя — найвища цінність» є правдивим; хочеться тільки, щоб людина починала замислюватись над своїм здоров’ям не тоді, коли захворіє, а значно раніше. Адже не так важко дотримувати режиму, щодня робити зарядку, стежити за вчасним і раціональним харчуван¬ням. Тож берегти здоров’я слід змолоду, адже це найбільше багатство людини