Завдання 1. До слів, поданих у першій частині, доберіть слова з другої частини, поставивши їх у кличному відмінку І. Дорогий, шановний, всечесніший, високоповажний, рідний, вельмишановний, високодостойний, ваша високо достойносте, рідненький, милий високопреподобний, глибокошановний, блаженний.
ІІ. Професор, президент, міністр, пан прем’єр, пані, панове, генерал, друг, лікар, магістр, доцент, отець, митрополит, директор, добродій, брат.
Завдання
2. Прочитайте текст, знайдіть помилки в оформленні. Відредагуйте, запишіть правильно.
Декану юридичного факультета
від викладача
Ткачук О.В.
Доповідаю Вам, що курсанти 107 навчального взводу проігнорували заняття з «української мови за професійним спрямуванням». Хочу, щоб Ви розібралися в ситуації.
На краю лісу росли горіх і каштан. Одного ранку проснувся горіх, дивиться - каштан увесь білий.
- Звідки в тебе така гарна одіж? - радіючи за нього, запитав горіх.
- Це цвіт, - гордо відповів каштан. – В тебе такого не буде.
Горіх зітхнув.
- О-о! Який чудовий в каштана цвіт!
То діти завітали до лісу і милувались каштаном. На горіха ніхто й не глянув.
Як каштан відцвів, горіх зацвів. Його цвіт був дуже скромний. Каштан глянув і відвернувся: «Аж соромно рости поряд. Що подумають, коли дізнаються про те, що він мій друг?»
Пройшов час... На обох деревах з’явились зелені плоди. Згодом на горіх почали сідати птахи і клювати їх. Ті зривались з гілок, падали на землю. Каштан сміявся:
- Дивись! Моїх не чіпають. Бояться.
Подивився горіх, а вони обсипані зеленими колючками. Дійсно страшно. Глянув на свої, а ті гладесенькі, беззахисні. Зітхнув бідолаха та мовчки порадів за друга.
Наступила осінь. Почали плоди обпадати. Зелена шкурка на них лопалась. Нападало їх так багато, що землю вкрили. Глянув каштан вниз, і каже з погордою:
- Ось ці гарні - мої, а ті всі решту - твої.
Горіх і собі глянув… А там серед гладеньких рудих каштанів валялись зморщені горіхи.
Зітхнув горіх і промовчав.
- Ой! Які гарні каштанчики! – раптом почули.
Це знову були діти. Вони похапцем збирали каштани.
- Ох, ці діти! – промовив хтось поряд. - Збирайте горіхи, в них такі смачні зернятка.
Глянули друзі, а ж то дорослі надійшли.
- Ой! Правда! Я так люблю горішки! - вигукнув хтось з дітей.
- І я! І я! – загукала малеча.
Вони висипали каштани і почали набивати кишені горіхами. Через хвилю на землі валялись лиш нікому не потрібні каштани.
- Тату! А що ж буде з ними? - запитав хтось.
- Та, напевне, дикі свині з’їдять.
Жаль стало горіху каштана. Хотів підбадьорити його, та той знову відвернувся. Тепер від сорому…
А: Добрий день!
Б: Здраствуйте, чи можу я Вам чимось до
А: Так. Мені потрібно купити масло. Не підкажите, яке хороше?
Б: Звичайно. На мою думку "Білоруське" або "Білоцерківське".
А: Тоді дайте мені 2 пачки "Білоцерківського" масла.
Б: Візьміть, будь ласка! Чогось ще?
А: Дякую, так. Дайте ще буханку чорного хліба, батона, 3 апельсини та шоколадних цукерок. Які ви б порекомендували?
Б: Мені подобаються "Альонушка" та "Червоний мак".
А: Добре. Зважте 200 грамм "Червоного маку" та 350 "Альонушки".
Б: Так Ось тримайте.
А: Скільки я вам винен?
Б: 74 грн. 35 коп.
А: Візьміть, будь ласка.
Б: Дякую за покупку, приходьте ще!
А: Будь ласка, обов*язково прийду! Допобачення!
Б: На все добре!