Завдання № 1.
Перепишіть речення. Знайдіть у них сполучники та підкресліть їх ( сурядні однією лінією, підрядні - двома ). З'ясуйте, яку роль вони виконують: поєднують однорідні члени речення чи частини складного речення.
1). Під хатою дідусь сивенький сидить, а сонечко низенько уже спустилось над Дніпром. 2). За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає і сонце спатоньки зове у синє море. 3). Тече вода в синє море, та не витікає. 4). Хочеться дивитись, як море заграє. 5). Синє море звірюкою то стогне, то виє. 6). Є в людини стежка чи дорога, сто разів вертає до порога. 7). Пташки, що влітку так співали, у вирій вже поодлітали. 8). Птах виспівує нам на втіху, і ніщо не нагадує лиха. 8). Нахиляються верби, щоб з річки напитись води.
Завдання № 2.
Навчальний диктант. Спишіть текст, розставляючи розділові знаки та вставляючи пропущені букви, знімаючи риски. Випишіть окремо сполучники сурядності та підрядності, вжиті в даному тексті.
Чорногуз Халимон як прозвали його діти завжди стояв у гнізді. Вряди/годи він літав на низинку попід лісом на/швидку ковтав там кіл...ка жабок і знову стояв у гнізді.
Чиєсь дурне лелеч...ня що тільки/тільки починало вчитися літати зопалу зал...тіло далі ніж йому належало. Воно впало на стіжок сіна й товклося там ніби не /наважуючись іще раз повірити своїм крилам. Перед самою темрявою чорногуз...ня зл...тіло але вітрець ударивши під крила змінив напрям. Пташ...ня ледь не/виштовхнуло самого Халимона через те що натрапило на його гніздо. Халимон допровадив дитинча до мами л...тячи поруч щоб малому не/було страшно.
Бувало чорногуз злітав на землю й ходив подвір...ям. Сусіди жартували з Ган...и бо взяла у прийми такого ц...батого.
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе.
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...