Завдання 1. Поставити розділові знаки при діалозі. Мама усмiхнулась
1. Це не проста каблучка бо завдяки їй я можу будь-якої митi
перенестися у своє дитинство Варто лише одягнути каблучку на палець
Перенестися по-справжньому недовiрливо подивилася я на маму
Так мов у казцi в яку зараз нiхто з дорослих не вiрить Хочеш провести в моєму дитинствi свої лiтнi канiкули
2. Як твої шкiльнi справи (з/с)питала Марiя Іванiвна.
Завтра контрольна з мат..матики Хотiла б я захворiти на гри(п/пп)
Дурницi Контрольна це ж лише (сорок)п’ять хвилин а гри(п/пп) аж на два тижнi
Авжеж сказала Марiйка Марiя Іванiвно а чи у вас у гру(п/пп)i
були коли(небудь) жадiбнi хлопчики

Тестове завдання 1 . Указати діалог, в якому правильно розставлено
розділові знаки.
А – Ну що ти побачив там? –
– Хмари, а більш нічого. –
– Подивись краще, може, то й не хмари.
Б – Ну, а в такі ночі ви літаєте?
– Звичайно. Тихо, місячно, ніч саме для польотів.
– А над морем ти літав уночі?
– Літав.
В – Коли ж можна прийти? –
– На мене, то хоч і завтра! Батько чи мати є в тебе?
– Ні, я сирота. –
– Тим краще – сам собі хазяїн.
Г – Пустіть мене, дядьку, в театр! –
– Чого захотів! Я тебе пущу, але так, щоб знав, де раки зимують. –
– Я вже знаю, де вони зимують.

Тестове завдання 2. Указати речення, де правильно оформлена цитата.
А Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з
рогачами пішли в гайдамаки».
Б Шевченко докоряє тим українцям, які запопадливо чекають. Коли:
«німець історію нашу нам розкаже».
В З болем пише Шевченко про українське село:
«Чорніше чорної землі
Блукають люди; повсихали
Сади зелені.»
Г «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа», - писав проТараса Шевченка його великий спадкоємець Іван Франко.

Объяснение:

Дружба… Якщо по-справжньому замислитися, то протягом життя вона проходить певні етапи еволюції, але робить це по-своєму: своєрідно, нетипово і, мабуть, трохи жорстоко.

У нашому житті є і постійно з’являються нові обличчя. Згадайте безліч “подруг” і “друзів” на вулиці, суцільну масу товаришів у дитячому садку і школі. Де б ти не був, куди б не потрапив, завжди знайдеш того, хто зможе носити цей титул – Друг.

Але роки йдуть. І поступово втрачається сліпа віра в кожного. Старші шкільні та студентські роки дозволяють розмежувати

помилкові припущення щодо альтруїзму і безмежної доброти багатьох з твого оточення. І день за днем, місяць за місяцем, рік за роком коло товаришів стає все менше. І вже в зрілому віці ти переконуєшся, що справжній друг перевіряється тільки часом. Незважаючи ні на що, він – частина тебе.

Сварки, негативні емоції, часткові непорозуміння можливі, адже життя і погляди у кожного різні. Але єдність духа замінити нічим. Це почуття ніколи не сплутати з фальшивкою.

Воно одне, тому ви разом.

На підставі цього можна сказати, що дружні узи, часом, пов’язують людей міцніше, ніж сімейно-родинні. Адже родичів не вибирають,

а друг приходить в твоє життя свідомо. І залишається їм, цілком підтримуючи тебе і в біді, і в радості. Без сумніву, підтримка у важких життєвих ситуаціях необхідна. І справжній друг завжди прийде на до Дуже часто біда не приходить одна. Чорна смуга в житті ніяк не хоче закінчуватися.

Приятелі втомилися від нескінченних утіх. І ось тут-то залишається він, вірна і віддана тобі людина, яка знаходиться поруч. Ні, не його жалість і розради потрібні тобі зараз, а підтримка і надання віри в свої сили. Тільки у справжнього друга знайдеться час, терпіння, мужність підтримати, не дати зламатися у важку хвилину.

Але в сучасному світі дуже важливо не втратити дружні почуття, перебуваючи поруч з успішною людиною. Мені здається, що в істинній дружбі немає місця почуттю заздрості, так само як і вищості. Щиро розділити радість з другом можуть тільки справжні друзі.

На жаль, випробування радістю – важча річ, ніж випробування бідою. При нещастях найчастіше мобілізується жалість і виникає бажання втішити, до А ось радість, на жаль, дуже часто народжує заздрість, тягнучу за собою негативні почуття. Людині дуже складно протистояти цьому.

Руйнується дружба, яка, здавалося б, нерозлийвода.

З іншого боку, успішність може породити перевагу. А дружба, по-моєму, не терпить поглядів зверху вниз. Чиста і щира, вона йде, якщо відчуває непомірну важливість. У дружбі дуже важливо йти назустріч один одному, дивлячись в одному напрямку.

Ніяка образа не повинна вбити паросток душевного єднання, який часто дуже крихкий і ранимий.

Все проходить… Але справжня дружба, перевірена роками, залишається, подолавши біди і радощі. Друг фізично може не бути поруч, але душа його завжди з тобою.

ТЕЗА

Життя дуже багатогранне. В ньому багато хороших і сумних, справедливих і несправедливих моментів. У багатьох людей іноді виникає бажання піти з життя. Однак бажання жити частіше перемагає. І це правильно. Адже другого шансу вже не буде. Особливо тонко й гостро відчувають ці моменти люди, у яких виявлені серйозні захворювання.

Найчастіше від подібного роду мук страждають люди, що не знають, як знайти свій шлях у житті. Довгі роки вони марно шукають своє покликання, шукають і не знаходять…

АРГУМЕНТИ

Насправді ж, у житті все прекрасно. І моменти радості, й чорні смуги долі. З усього потрібно вміти здобувати науку. Скрізь слід шукати позитивні моменти.

Вчитися брати від життя все не пізно буде ніколи. Якщо ми вчимося, треба віддаватися цьому процесу на всі сто відсотків. Про роботу можна сказати те ж саме. Дихати потрібно на повні груди, танцювати, як в останній раз. Любити, дружити, гуляти потрібно так, ніби завтра може не настати.

Життя потрібно цінувати. Треба змушувати себе радіти дрібницям. Це необхідно для того, щоб відчувати себе щасливим. Не дарма про життя пишуть стільки віршів і знімають стільки фільмів. Життя — це щастя, горе, радість і депресія одночасно. Тільки сильні люди можуть витримати весь натиск і всі проблеми сьогоднішніх реалій. Люди приходять і уходять, народжуються і вмирають. Війни починаються і закінчуються. А життя буде завжди.

ВИСНОВОК

Отже, щоб відшукати свій шлях у житті, треба навчитися слухати своє серце, тобто завжди обирати те, що тобі до вподоби.