ЗАВДАННЯ 1. Змініть виділені частини речення так, щоб замість дієслова стояв дієприслівник. Поясніть написання не з дієприслівниками. Зразок. Якщо ти не знаєш броду, то не лізь у воду. — Не знаючи броду, не лізь у воду. Виконайте морфемний аналіз дієприслівників: 2 варіант: зробивши, не горблячись, не вгаваючи 1. Незнайомець пройшов повз, не помітив нас. 2. Все, що можна, зроби сьогодні, не відкладай на завтра. 3. Зроби діло, гуляй сміло. 4. Привчайся ходити рівно, не горбся і не засовуй руки в кишені, — це некрасиво і шкідливо для здоров'я. 5. Сирена гула, не вгавала ні на хвилину. ЗАВДАННЯ 2. виписати дієприслівники. Виконати їх морфологічний та морфемний аналіз.. 2 варіант. Солдати йдуть угорською пустелею, у міжріччі двох великих річок. Позаду, на сході,несе свої прозорі неквапливі води звивиста Тиса; розбігшись із Карпатських гір, тут, на рівнині, вона поволі стишує плин, але все ж поспішає, щоб десь там, на півдні, потрапити в лоно Дунаю. Рухливі піски перевіює вітер, невтомно рівняючи високі гребені. (П. Гуріненко). ЗАВДАННЯ 3. . Утворіть від поданих дієслів можливі форми дієприкметників. 2 варіант. Замініть виділені слова активними дієприкметниками у формі теперішнього часу; іменники поставте в кінці словосполучення. 1. Успішність, що зростає. 2. Робітники, що працюють. 3. Напис, що застерігає. 4. Персонал, що обслуговує. 5. Скелі, що чорніють. 6. Губи, що тремтять. 7. Вогонь, що не згасає. 8. Трава, що зеленіє. 9. Екскаватор, що крокує. 10. Дружба, що міцніє.

Відповідь:

Привіт, Олег. Як справи?

-Все нормально. Бачиш, ось морозиво їм.

-А навіщо обгортку кинув на землю?

-Ну то й що? Тут і без мене багато сміття.

-Так цього не було б, якби кожен слідкував хочаб за собою. 

-Що ти маєш на увазі?

-Тобі подобається ,коли у лісі чи в парку сміття?

-Ні.

-Але чому це постійно трапляється?

-Бо багато людей не забирають з собою своє сміття.

-То виходить, що багатьом подобається жити на сміттєзвалищі? Ми заслуговуємо лише на таке, якщо самі його створююмо. Навколо нас те, що ми зробили.

-Я підняв обгортку. Пробач, мені дуже соромно. Я зовсім не хочу жити на смітнику, бо я людина. Тепер я розумію, що і тут треба чинити по-людськи. Бо лише ми відповідаємо за те, що нас оточує. 

Пояснення:

Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю.

Наприклад, правильно сказано:

а) Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар.) Але до цього переліку не можна додати “й офіцери”, бо це поняття іншого плану, ніж попередні назви;

б) Люблять жінки свою ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу.(А. Шиян.) Проте було б неправильно це речення оформити так: “за слово тверде, за веселу вдачу і що вона надійна подруга” — бо член речення і підрядне речення не можуть бути рівноправні;

Якщо в реченні є два або більше підметів, присудків чи однакових додатків, то вони однорідні.

1. Ми віддамо Вітчизні всі пориви, і дум політ, і силу наших рук. (В. Сосюра.)

2. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.

3. В яру колись гайдамаки табором стояли, лагодили самопали, ратища стругали.

4. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. (З тв. Т. Шевченка.)